"Великий брат" поруч: як автомобілі стежать за нами і куди "зливають" дані

Головне

Фото: системи безпеки і комфорту мають безліч датчиків, але машина використовує їх не тільки для цього (unsplash.com)

Авто і персональні дані: про що йдеться

Схоже, все почалося ще в середині нульових, коли автовиробники всерйоз заговорили про системи телеметрії на борту автомобілів.

Мовляв, машина буде сама передавати офіційному дилеру технічні дані про свій стан. Щоби сервіс вчасно помітив назріваючу несправність, попередив про неї власника і підготувався до його візиту.

Далі - більше. Всередині 2010-х виробники почали розповідати вже про "підключені" автомобілі (Connected cars) - в сенсі підключення до мобільного інтернету. Неначе теж з добрими намірами: будувати раціональні маршрути, дізнаватись погоду, готувати плейлісти…

А сьогодні в угоді про купівлю автівки клієнт може прочитати (якщо догортає до надцятої сторінки з дрібними літерами), що його нова машина буде збирати:

• "демографічні дані";
• "зображення";
• "дані з датчиків";
• "особисту інформацію";
• "інформацію про зайнятість";
• "історію маршрутів";
• "список аудіотреків" тощо.

Саме в таких виразах у заводській документації часто подається характер інформації, що збирається. Формулювання не завжди чіткі, але масив даних може бути величезним.

А ще частина марок повідомляє, що на основі зібраної інформації машина (чи сервер, куди вона зливає дані) створює "висновки". Тобто схоже, що хтось малює повний портрет водія та його пасажирів.

Як машина шпигує за пасажирами

Так сталося, що майже кожне сучасне авто має повний набір шпигунського обладнання:

• Камери (для зчитування розмітки, дорожніх знаків і для об’єктів, що загрожують руху);
• Мікрофон (для голосових команд, телефонних розмов Hands Free);
• Датчики стану водія (для попередження про втому);
• Датчики завантаження (наявність людей на кожному місці);
• Додатки для під’єднання смартфонів водія та пасажирів до мультимедіа машини;
• Модуль GPS-позиціонування (геолокація для системи навігації);
• Модем GSM-зв’язку (для системи аварійного оповіщення, оновлення програмного забезпечення).

Більше того, архітектура бортових систем в наш час така, що мало не кожна дія людей в салоні проходить через електронні блоки автомобіля.

А значить, можуть бути зафіксовані і такі дрібниці, як: налаштування мікроклімату, відкриття дверей і вікон, активація фар, використання треків мультимедіа, вибір радіохвилі тощо.

Крім того, водій і пасажири самі допомагають поповнити базу даних про себе, даючи машині дозвіл на вхід до телефонної книги, списків адрес і точок інтересу, фотогалереї тощо.

Що машина знає про вас

• Всі контактні дані: ім'я, адресу, телефон, емейл, ідентифікаційний номер, IP-адреса, номери паспорта і страхового поліса;
• Дату народження, національність, громадянство, віросповідання, філософські переконання, мовні та музичні вподобання;
• Професію, місце роботи;
• Точне місцезнаходження, історію ваших переміщень;
• Фінансову інформацію - номери рахунків, банківських карт, їхні коди CVV та термін дії;
• Покупки, які ви зробили чи збираєтесь зробити;
• Стан автомобіля в режимі реального часу - аж до статусу дверей і вікон, капота, багажника, люка, "аварійки", показань одометра, терміну служби оливи і витрати палива;
• Сімейний стан, інформація про статеве життя, сексуальна активність і орієнтація;
• Стан здоров'я та діагнози, фізичні характеристики, голос, часто - відбитки пальців і обличчя;
• Поведінкові характеристики, моделі активності, дотримання ПДР, стиль керування, те, що ви робите в машині;
• Ваші улюблені місця, місце мешкання ваших друзів та родичів;
• Ваші плани.

Закон про автомобільне "шпигунство"

Збереження приватності громадянина в епоху суцільної цифровізації стало великою проблемою. Адже часто через електронні засоби зв’язку чутливі для людини відомості потрапляють на загал без її дозволу і відома.

Наш експерт адвокат Євген Буліменко пояснює:
"У випадку з авто виходить, що машина має практично повне досьє на своїх користувачів. Про законність використання цих даних в Україні дбає Закон України Про захист персональних даних, прийнятий у 2010 р.

Але він базується на європейському документі - так званій Конвенції 108. Вона була створена ще 1981 року - коли не було ані інтернету, ані мобільного зв’язку, ані комп’ютеризованих автомобілів.

Більш досконалі норми, Конвенцію 108+ зразку 2018 року, наша країна поки що не ратифікувала. Це означає, що покупці автомобілів часто не мають законних підстав, щоб вимагати щось від автовиробника (чи його представників в Україні) стосовно захисту своїх персональних даних".

Для чого машина збирає інформацію

Звісно, первинним завданням зазначених ресурсів була допомога водію, підвищення безпеки і комфорту. Але разом з тим названі вище технічні компоненти використовуються для збору інформації. Для чого?

Перш за все, частина інформації справді використовується для допомоги водієві та пасажирам: налаштувань музики та сидінь, знижок на страховий поліс, активації систем безпеки тощо.

Проте, у розвинених країнах є співтовариства громадян, які, м’яко кажучи, скептично ставляться до такого "функціоналу" автомобілів. Вони вважають ситуацію кошмаром з погляду конфіденційності, і кепкують, що автовиробники скоро зароблятимуть на продажі автівок менше, аніж на продажі даних про людей.

Важко сказати, наскільки це правда, але частина автовиробників відверто заявляє, що може передавати зібрані дані про водія і пасажирів третім сторонам.

Певно, в першу чергу йдеться про банки даних аналітичних компаній, які використовують актуальну статистику і соціологію для потреб реклами, споживчого ринку, політичних досліджень тощо.

Звісно, цими банками за певних умов можуть користуватись і державні структури, зокрема, правоохоронні органи.

Плюс війна і політика

На фоні політичних нестабільностей у світі сплив ще один аспект "підключених" автомобілів. Не так давно небайдужі люди (здебільшого професіонали певного профілю) у кількох розвинених державах з’ясували моторошну річ.

Виявляється, нові моделі окремих марок відправляють зібрану інформацію не на якусь абстрактну "хмару", а просто на свою батьківщину - в даному випадку в Китай. Який далеко не для всіх є дружньою країною.

Якщо це правда, уявляєте собі масштаб шпигунського проекту? Сотні тисяч машин, з кількома камерами і мікрофонами кожна, щодня пересуваються разом зі своїми законними власниками територіями різних країн… І все, що бачать і чують, підкріплене мітками геолокації, зливають на якісь далекі сервери.

З цієї причини, наприклад, в США, Британії, Австралії та Ізраїлі було обмежило доступ до військових об’єктів автомобілів марки BYD. Причому в Ізраїлі на цю компанію подали позов до суду - з приводу того, що транспорт використовувався як засіб спостереження без відома власників.

Фото: часто ми і не здогадуємось, що власний автомобіль збирає на нас досьє (gattyimages.com)

Як уникнути відстеження

Є небайдужі користувачі, які всерйоз перейнялися цим питанням і намагаються вирішити його суто технічним шляхом. Є успішний досвід, можна спробувати:

1. Видалити запобіжник, що захищає GSM-модем, який зв’язує машину з інтернетом і зливає всі дані. Варіант найбільш реальний, хоча і не гарантує успіху;
2. Відключити/видалити GSM-модем. Теоретично, така змога в деяких моделях є - там, де модем виконано окремим блоком;
3. Відключити антену GSM-модема. Знов-таки це потребуватиме рішучого втручання в надра торпедо, і знов-таки це можна реалізувати не на всіх машинах. Крім того, у зонах з потужним сигналом LTE модем може працювати і без антени.
4. Видалити з машини SIM-карту. Не завжди це можливо, бо найчастіше авто має не фізичну "сімку", а так звану е-SIM, яка має вигляд інтегрованої в загальну друковану плату схеми.

Слід також додати, що подібне втручання в електроніку пов’язано з ризиком серйозно нашкодити машині. По-друге, якщо таки вдасться відрізати її від мережі, вона може втратити деякі функції - як другорядні, типу корекції дати і часу доби, так і принципові, типу руху.

Все, що дозволяє ідентифікувати людину, вважається персональними даними, нагадує адвокат Євген Буліменко. Автомобіль може збирати їх, але за умови, що власник погодився на це, наприклад:

• підписав угоду (при купівлі машини в салоні);
• поставив відповідну галочку в меню на екрані авто (вже після купівлі).

На ділі мало хто з споживачів звертає на це увагу, тим більше, якщо машина вже придбана.

Тому експерт акцентує, що для запобігання витоку даних бажано, щоб у законодавстві були чітко прописані як мінімум пункти щодо інформування споживача і його права на відмову від такої опції, або, скажімо, обмеження її функціоналу.

На завершення

Слід визнати, що висвітлені тут нюанси дійсно вражають: ми побачили автомобіль дещо в несподіваній ролі. Але факт, що практично всі теперішні машини роблять саме такими.

Якщо для вас це принципова - і неприйнятна! - обставина, вихід є: шукайте вживану машину покоління до 2000-х років. На вторинному ринку цілком реально знайти гарно збережений екземпляр, у тому числі і високого класу.

Щоправда, разом з тим вам доведеться розлучитись і з смартфоном, і з домашнім Smart-TV, і з охоронною системою на базі GSM-модуля, і з іншими девайсами з світу "інтернету речей", які непомітно оточили нас з усіх боків...