Де тримати зимові шини влітку, щоб не купувати нові щороку: прості правила

Чого бояться шини

Зимові моделі шин більш примхливі щодо умов зберігання, що пояснюється особливими властивостями гуми, з якої виготовляють їхній протектор - вона м’яка, часто містить багато натуральних речовин, а іноді ще пориста.  

При зберіганні зимових шин не можна:

• залишати їх під прямими сонячними променями. Ультрафіолет сонячного світла призводить до швидкої деградації гуми - вона втрачає еластичність, отримує дрібні тріщини, протектор стає неефективним на морозі;
• тримати колеса в умовах високої температури - понад +25 +30 градусів С. Вплив спеки на зимові покришки приблизно такий же, як і вплив сонячного світла;
• розміщувати шини так, щоб вони опинялись деформованими протягом тривалого періоду. Цей пункт стосується усіх шин незалежно від сезонного призначення, які зберігаються без дисків.

Крім дотримання зазначених вище базових умов, перед тим як скласти шини на зберігання, власникові варто подбати ще про кілька речей. (Власне, ніщо не заважає витягнути зимові колеса з їхнього сховища і обслужити їх посеред літа).

Чистота

Хоч це і не край обов’язково, але бажано вимити шини перед відправкою на відпочинок, і в першу чергу це стосується коліс у зборі - коли вони зберігаються разом з дисками. Сіль і бруд не сприяють зберіганню, так само як і точному балансуванню. А ще на чистій покришці легше побачити пошкодження.

Особливо важливо вичистити внутрішні сторони дисків: там може рівним шаром скупчуватися щільний бруд, який порушує балансування колеса.

Фото: формально термін служби шини - 5 років, але при правильному зберіганні він більший. Рік і тиждень випуску вказано на боковині (unsplash.com)

Сторонні предмети

Зимові покришки мають відпочивати після ретельно огляду і очищення протектора від сторонніх предметів. В ламелях зимових шин обов’язково знайдуться дрібні камінчики, і якщо їх довго не прибирати, форма цих прорізей буде порушена і шина гірше працюватиме на льоду.

Також видаліть цвяхи, шматки дроту та подібні металеві предмети, які люблять застрягати в протекторі. Під час цього може з’ясуватися, що шина пошкоджена наскрізь, і тоді її доведеться везти у майстерню.

Власне, з кожним таким пошкодженням треба переконатись, що знайдений цвях не створив наскрізного отвору. І перевірити, чи не спускає повітря в тому місці, можна самотужки - наприклад, наносячи мильну воду на місце, де стирчав цвях.

Також огляньте боковини шини - там ви можете виявити порізи чи випуклості. Гулі - сигнал, що шину пора списувати. Невеликі (до 1-2 см)  порізи краще усунути відразу, щоб уникнути їхнього розвитку.

Тиск - важливий індикатор стану

Поки колеса лежать в гаражі, на балконі або в підвалі, варто перевірити тиск у кожному. Якщо одне з коліс суттєво відрізняється тиском від інших - шукайте причину. Можливо, є приховане пошкодження, невидимий цвях, тріщини на вентилі або навіть витік у місці прилягання гуми до диска. Це трапляється, коли диск старий і має корозію або залишки гуми на посадочній поверхні.                         

Висновок

Купівля нового комплекту будь-яких шин - неабиякий струс для сімейного бюджету, а зимових покришок це стосується у найбільшій мірі.  Тому так важливо не допустити їхнього передчасного старіння - яке, між іншим, означає втрату характеристик шин і погіршення безпеки руху на слизькій дорозі.

Тому є резон знайти трохи часу влітку, щоби проконтролювати режим зберігання своєї "зими" та її стан.