Україна вирішила приєднатися до торговельних консультацій між Росією і найбільшими державами-автовиробниками, такими як ЄС, США і Японія, із приводу застосовуваного в РФ з 1 вересня 2012 р. утилізаційного збору на автомобілі іноземного виробництва.
Україна вирішила приєднатися до торговельних консультацій між Росією і найбільшими державами-автовиробниками, такими як ЄС, США і Японія, із приводу застосовуваного в РФ з 1 вересня 2012 р. утилізаційного збору на автомобілі іноземного виробництва. Про це "Комерсант-Україна" повідомили кілька джерел, близьких до секретаріату Світової організації торгівлі (СОТ).
"Подібний крок обговорювався вже давно, але українська влада утримувалася від нього. Однак у вівторок рішення було прийнято, і уряд доручив посольству в Женеві подати відповідну заявку", - розповів один зі співрозмовників видання.
Євросоюз ще 9 липня подав в секретаріат СОТ заявку на проведення консультацій з Росією. Конфлікт виник навколо утилізаційного збору, який для нових легкових машин склав 17,2-110 тис. руб. (520-3325 дол.), для нових комерційних автомобілів - 75-450 тис. руб. (2,3-13,6 тис. дол.), для старих автомобілів - 132-1700 тис. руб. (4-51,4 тис. дол.) Збір повинні платити й імпортери, і виробники, але від сплати звільнили російських виробників, які взяли добровільні зобов'язання з утилізації машин, що випускаються. Це дозволило ЄС говорити про дискримінаційне характері збору. До консультацій приєдналися США, Японія, Китай і Туреччина.
Діючий в Росії утилізаційний збір вдарив і по українським автовиробникам. За даними Держстату, за підсумками січня-травня виробництво автомобілів в країні впало більш ніж удвічі - на 57,4%, а експорт легкових автомобілів в СНД звалився на 74,6%, до 21 млн дол. Проте досі в уряді вірили в можливість вирішення проблеми в ході двосторонніх переговорів - передбачалося отримання національними виробниками пільг, порівнянних з тими, що передбачені для російських компаній.
Читайте також: Японія приєдналася до скарги Євросоюзу на РФ до СОТ з приводу утилізаційного збору на автомобілі
Ситуація ускладнюється тим, що, на відміну від інших країн, Україна також має намір ввести утилізаційний збір з імпортних автомобілів. На початку липня Верховна рада прийняла законопроект №0936, який встановлює базові ставки утилізаційного збору. З нових легкових автомобілів потрібно буде платити 4,73-30,2 тис. грн залежно від об'єму двигуна, з уживаних - 9,46-60,5 тис. грн. Плата для решти видів нових транспортних засобів складе 8,8-14,74 тис. грн, вживаних - 17,6-29,4 тис. грн залежно від їх маси. Втім, документ ще не підписаний президентом. "У разі набуття чинності закону України буде виглядати дуже дивно: ми боремося з дискримінацією в Росії, проте одночасно вводимо у себе аналогічну. Невипадково зараз активно обговорюється питання можливості ветування закону президентом", - говорить гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. У представництві ЄС в Україні сказали, що у разі вступу цього закону в силу Євросоюз ініціюватиме аналогічні консультації з Україною.
За оцінками юристів, звернення України до механізмів СОТ виглядає більш надійним інструментом захисту інтересів національних виробників, ніж двосторонні переговори. "Практика приєднання до консультацій, ініційованим іншою країною-членом СОТ, є досить поширеною. Для цього державі необхідно повідомити про своє бажання консультується боку та орган з врегулювання суперечок, обґрунтувавши при цьому свій значний торговий інтерес у суперечці", - пояснила радник юрфірми "Саєнко Харенко "Наталія Микольська. За її словами, така участь можлива в різних формах: від мінімального, що дозволяє отримати доступ до конфіденційних переговорів, які проводяться в рамках консультацій, до можливості пропонувати свої шляхи усунення спірних проблем, найбільш прийнятні для України.
Країна вперше використовує цей інструмент для захисту своїх інтересів на ринку РФ. "Україна і Росія є членами СОТ, тому рішення деяких торгових суперечок за допомогою механізмів СОТ виглядає логічним. Робота в консультаційних комітетах піде на користь нашої торгової практиці", - вважає колишній міністр економіки Богдан Данилишин.