Топ-5 доступних ретромотоциклів, які підкорять будь-якого колекціонера

Який мотоцикл купити для колекції

Певно, стосовно колекціонування ретромотоциклів найбільше діє ностальгійний мотив. Представники різних поколінь мають свої спогади і свої асоціації з тими чи іншими моделями: "Такий був у мого батька", "Мене в дитинстві катали на такому", "Я на такому до дівчат їздив і ногу зламав"…

Тут ми відібрали кілька моделей, які цілком можуть претендувати на роль героя таких спогадів - але при тому це байки, характерні для своєї епохи і з технічної точки зору.

Фото: мокік "Верховина 6" вироблявся у Львові (з відкритих джерел)

"Верховина 6" (1978 - 1982 рр.) 

Якщо чесно, всі моделі Львівського мотозаводу не були мотоциклом, але для початку і мопед, і мокік - теж добре. І відразу зазначимо, що знайти для придбання гарну "Верховину" (хоч збережену, хоч добре відреставровану) буде не легше, аніж справжній мотоцикл.

Отже, тут ми пропонуємо наймасовішу з усіх "Верховин" (випущено понад  1,1 млн.).  Мокік шанувався підлітками, бо мав яскраву зовнішність і на довгому сидінні вміщував одразу двох юних байкерів. Хлопчаки мріяли про спеціальну версію "Верховина-6 Спорт" - з піднятим до сидіння глушником з тепловим екраном, задертим по-кросовому крилом і перемичкою на кермі. Двотактний 50 кубовий моторчик видавав 2,2 к.с. і легко розганяв апарат до 50 км/год, хоча хлопчаки через одного заявляли, що не раз "клали стрілку" (спідометр мопедів буд розмічений до 60 км/год).

Фото: мотоцикл М-72 серед іншого вироблявся і на Київському мотозаводі (wikipedia.org)

Мотоцикл М-72 (1941 - 1960 рр.)

Цей мотоцикл був розроблений спеціально для потреб армії, тому протягом багатьох років, аж до 1955-го, залишався недоступним для цивільного населення. Тоді М-72 був найпотужнішим мотоциклом, а завдяки боковому причепу перевершував легші одномісні моделі за функціональністю.

Протягом різних періодів М-72 виготовляли на п'яти заводах, але найчастіше можна зустріти післявоєнні моделі, зібрані на київському КМЗ (з 1951 року) або на Ірбітському заводі.

Найціннішими сьогодні є армійські модифікації з додатковим обладнанням: кріпленням для боєприпасів і ЗИП, тримачами для кулемета ДП. Варто зазначити, що ці елементи часто є сучасними репліками, а не оригінальними деталями.

Фото: чехословацька Jawa 350/354 була однією з доступних населенню іномарок (wikipedia.org)

Jawa 350/354 (1955 - 1959 рр.)

Вона ж "Старенька", вона ж "Сливка". Ця модель - справжній еталон мотопромисловості середини ХХ століття, і не лише в Чехословаччині, а й у масштабах усієї Європи. Стильний, надійний і комфортний мотоцикл чеського виробництва був доступний для покупки в Україні у магазинах мереж сільпо та спортоварів.

Це найстарша версія покоління Jawa, які випускалися з 1955 по 1974 роки, мали народну назву "Старенька" або "Сливка" і відрізнялись зовні кількома деталями. Знайти саме першу версію Jawa 350/354 - завдання не з легких, тож якщо вам трапиться пізніша модифікація зразку 1962 або 1964 року, придивіться і до неї.

Фото: CZ 472.5 у порівнянні з "Явою" був більш молодіжним - не таким практичним, але легким і швидкісним (wikipedia.org)

CZ 472.5 (1981 - 1985 рр.)

Одна з останніх моделей "Чезет", що продавалися в Україні, і водночас - одна з найбільш досконалих технічно. В українських мотолюбителів CZ завжди асоціювалася з вибором для справжніх поціновувачів, особливо серед молоді, адже мотоцикли цього покоління позиціонувалися як спортивні. Проте більшість юнаків все ж мріяли про "Яву".

Цікаво, що при однаковому двигуні CZ демонстрував кращу динаміку - він був швидшим і стабільнішим на високих швидкостях, зокрема понад 120 км/год.

Це досягалося завдяки зменшенню ваги компонентів: навіть рама була не дуплексною, а одинарною. Крім того, модель передбачала посадку водія ближче до центру мас, що позитивно впливало на керованість. Водночас CZ 472.5 не передбачав можливості встановлення бокового причепа.

Фото: в принципі будь-який "Дніпро" буде радувати шанувальника ретротехніки, але особливо цінуються модифікації з ведучим колесом коляски (wikimedia.org)

МТ-12 (1978 - 1986 рр.)

Цей мотоцикл мав привід на два колеса - і це вже робило його унікальним. Бо в ті часи навіть звичайний "Дніпро" було непросто придбати без черги, а повнопривідний МТ одразу став бажаною мрією для всіх, хто мав справу з пересуванням у складних природних умовах.

Фактично, це цивільна версія армійського мотоцикла МВ-750М, який виготовлявся на київському заводі КМЗ у невеликих партіях за замовленням Міністерства оборони.

Важливою особливістю моделі був нижньоклапанний двигун об’ємом 750 см³. Хоча цей старомодний мотор зняли з цивільного виробництва ще у 1968 році, його залишили для військових машин - через простоту обслуговування та здатність ефективно працювати на важких ділянках дороги.

Висновок

Цілком реально тримати старий мотоцикл не просто як красиву колекційну річ, а як транспортний засіб - на якому можна час від часу виїздити на прогулянки.

Проте, в такому випадку треба шукати екземпляр з документами, щоб не позбутись свого раритету біля першого ж патрульного авто. І краще тоді купувати більш молоду модель - буде простіше і з регулюваннями та налаштуваннями, і з пошуком запчастин.