Що не так з авто малого класу, який досі люблять у Європі: аналіз ринку

Головне

Читайте також: Модно, але марно: ТОП-5 дивних опцій в авто, за які не варто доплачувати

Фото: не всі здогадуються, що в салоні малих авто місця аж ніяк не мало (suzuki.ua)

Субкомпактний клас: нічого зайвого

Автомобіль починався як засіб для перевезення кількох осіб та їхній речей. Першу чверть автомобільної епохи машини навіть не мали повноцінного багажника, замість якого був відсік на дві валізки "кабінного" формату.

І перші по-справжньому масові авто були здебільшого невеликими, за теперішніми канонами вони б належали до А- та В-класів. Austin 7, Fiat Topolino, Citroën 2CV, Renault 4 CV, Fiat 600, Austin Mini тиражувались сотнями тисяч і мільйонами екземплярів.

Наголошуємо: найчастіше це були не примітивні бюджетні вироби, а цілком адекватні і комфортні за мірками часу авто - просто невеликих габаритів.
Популярність цього "типорозміру" у розвинених країнах міцна і тепер, але тільки не в Україні.(Що трохи дивно, зважаючи на цілий перелік обставин. Але все по порядку.) У чому секрет?

Все просто: нічого зайвого. Люди платили - і платять! - тільки за те, що їм потрібно - 4 повноцінних місця в салоні і відсік для покупок. І при тому це аж ніяк не економ-клас і тим більше не бюджетний примітив.

Автоексперт Євген Муджирі, засновник проекту Autogeek, говорить стосовно цього:

"Снобізм українських водіїв щодо автомобілів малого класу - це унікальний феномен нашого ринку, який не має нічого спільного з прагматичною економікою.

Поки європейці рахують кожен євро та голосують гаманцем за субкомпакти, в Україні досі живе ментальний маркер з 90-х: "машина має бути великою". Як наслідок, покупці переплачують тисячі євро за важкі, громіздкі кросовери, возячи із собою купу "зайвого" заліза і повітря в багажнику".

Маленьких тут не люблять - і дарма

В Україні маленькі автомобілі в принципі не шанують. Недовгий період, коли завдяки низькій ціні були популярні "Таврія" та її видовжений варіант "Славута", знову змінився зневажливим ставленням, якому дали старт ще "Запорожці".

Це суто національна особливість ринку, і нічим іншим таке випереджене ставлення до невеликих моделей пояснити не можна.
Адже сьогодні класичний хетчбек В-класу (довжина порядку 3,7 - 4,2 м) пропонує користувачеві повний набір актуальних переваг і опцій:

• комфорт на рівні більших авто С-класу;
• рівень безпеки на рівні моделей С- та D-класу;
• типову для нашого часу динаміку;
• високу економічність, кращу за більші моделі;
• адекватну бренду надійність і довговічність;
• розмаїття дизайнерських стилів - від стриманих "бабуся-мобілів" до мімішних дівочих машинок і гарячих хетчбеків.

Що стосується останнього пункту, можна говорити не тільки про стилістику, а й про функціональну сегментацію В-класу. Навіть побіжного погляду на модельний ряд якого достатньо, щоб зрозуміти, наскільки різноманітним насправді він є.

Більшість машин тут максимально практичні хетчбеки, але серед моделей минулих років є варіанти з кузовом універсал (Skoda Fabia Combi, Seat Ibiza ST). А якщо добре пошукати, то можна знайти і седани (Chevrolet Aveo, Skoda Fabia, Volkswagen Polo).

Автоексперт Євген Муджирі має багатий власний досвід користування невеликою машиною:

"Я зазвичай розбиваю скепсис щодо малих машин власним прикладом. З 2011 року я сам є водієм Honda Jazz. Свого часу це був найдорожчий автомобіль у своєму класі, але він повністю виправдав кожну гривню.

Уже тоді, у 2011-му, мій субкомпакт мав оснащення, якому могли позаздрити машини двома класами вище: круїз-контроль, датчики дощу та світла, і навіть панорамний дах. Тобто сучасний B-клас не варто називати компромісом чи вважати його власників бідними. Навпаки, покупець такого авто отримує максимум технологій в невеликому розмірі".

Дивно, але факт: не по кишені?

Офіційно в Україні продаються аж п’ять моделей А- та В-класу у класичному форматі хетчбека:

• Suzuki Swift;
• Škoda Fabia;
• Fiat Panda;
• Hyundai i10
• Kia Picanto.

І при тому в даному сегменті працюють усі вагомі гравці світового автопрому, але через низький попит виробники не поспішають постачати їх в нашу країну. На фоні, м’яко кажучи, скромної купівельної спроможності українського споживача, принципове ігнорування ним доступних і практичних моделей здається дивним.

Тим більше, що в Україні багатогодинні корки на вулицях і забиті автівками парковки стали типовими не тільки для мегаполісів, а й для обласних центрів.
І рівні, добре доглянуті шляхи, дружні до класичних субкомпактних хетчбеків з їхнім кліренсом і невеликими колесами, також стали звичними в усіх регіонах.

Автоексперт Євген Муджирі дає предметну оцінку конкретним автівкам:

"Якщо поглянути на актуальні моделі (такі як Škoda Fabia, Peugeot 208, Suzuki Swift чи Renault Clio) очима прагматика, стає очевидно, що вони мають три колосальні переваги: економічність, маневреність та високий рівень безпеки.

Давайте по порядку.

1. Економіка володіння та паливна ефективність

Мала вага – головний союзник гаманця. Субкомпактний хетчбек важить на 300–400 кг менше за середньостатистичний кросовер. Машині потрібен менш об'ємний двигун, вона витрачає значно менше пального в міських заторах, менше зношує гальма та підвіску. У часи, коли вартість утримання авто постійно зростає, B-клас – це абсолютний лідер за показником TCO (Total Cost of Ownership – загальна вартість володіння).

2. Раціональний простір та маневреність

Сучасний B-клас за своїми габаритами та колісною базою майже зрівнявся з машинами C-класу десятирічної давнини. Тут є абсолютно повноцінні місця для дорослих пасажирів і місткий багажник для щоденних потреб. При цьому в умовах хронічного дефіциту паркомісць у наших містах маневреність чотириметрового хетчбека дозволяє знайти місце там, куди власнику великого позашляховика заїзд просто заблоковано.

3. Безкомпромісна безпека

Офіційні моделі, представлені на нашому ринку, мають максимальні 5 зірок безпеки Euro NCAP і оснащені сучасними системами екстреного гальмування чи утримання в смузі. Це повноцінні, безпечні гаджети на колесах".

Особлива думка: драйверський ефект

А ще є один нюанс, важливий для енергійних водіїв з активним характером: саме для маленьких хетчбеків характерна азартна динаміка і відточена керованість. Ціла низка характеристик перетворюють деякі з цих моделей на такі собі міні-боліди:

• Низький центр ваги;
• Розставлені по кутах кузова колеса;
• Легкий кузов.

З точки зору харизми, актуальний для українського ринку нових машин В-клас можна розділити так:

• Suzuki Swift - найбільш емоційне авто з відточеною керованістю і азартним драйвом;
• Škoda Fabia - фамільне втілення практичності і раціональності;
• Fiat Panda - стильна міська машинка з виразним дизайном;
• Kia Picanto - мініатюрний автомобільчик для міських потреб;
• Hyundai i10 - найменша машинка на ринку, зручна в обмеженому просторі.

Фото: одна з переваг невеличких авто - менше проблем з пошуком паркомісця і легший процес паркування (kia.com)

Кросовери: удар по "малюкам"

І при такому обмеженому збути субкомпактних машин спостерігаємо злу іронію долі. Навіть та скромна кількість власників (не більше 20 - 25 % покупок нових і б/в), які обирають в Україні В-клас, чималою мірою псує собі життя, відмовляючись від кількох переваг невеликих хетчбеків.

За статистикою минулого року в українському B-сегменті більшість нових машин були придбані у варіанті B-SUV - тобто маленькі кросовери на базі маленьких хетчбеків (65 - 75%). Це значить, що власник під час експлуатації платитиме більше грошей за:

• пальне;
• парковку;
• шини;
• мийку.

На завершення

В українських автомобілістів не заведено обирати машину суто з раціональної позиції. Величезну роль грають емоції, поняття статусності і традиції. Тому не дивно, що співвітчизники купують мало невеличких хетчбеків. Між тим, у цих маленьких машинах сенсу більше, ніж у багатьох інших.

Насправді будь-який з маленьких хетчбеків буде машиною без універсальності "про всяк випадок", без уявної "високої" прохідності, непотрібного великого кліренса, бездонного багажника і можливо без певної статусності - але з усім тим, що потрібно на кожен день.

Автоексперт Євген Муджирі, автожурналіст і експерт автомобльної тематики, підкреслює на завершення:

"Купівля великого кросовера для суто міської експлуатації "про всяк випадок" - це зазвичай плата за нереалізовані амбіції. Перехід на раціональний B-клас - не крок назад, це ознака європейської зрілості автомобільної культури, до якої український ринок, попри весь свій початковий скепсис, все одно неминуче прийде".