Модно, але марно: ТОП-5 дивних опцій в авто, за які не варто доплачувати

Фото: диски 19 дюймів, низькопрофільні шини і дискові гальма на задній осі сімейного компактвена: для чого? (magnific.com)

Техніка як родзинка

Відтоді як автомобіль внаслідок своєї еволюції став пересічним товаром повсякденного користування, виробники втратили змогу рекламувати свої моделі як винятково надійні і безвідмовні - всі машини стали такими.

Але технічні родзинки залишились засобом спокусити покупця - при чому іноді це є чи не їхня єдина відмінність.

1. Великі колеса

Ще десять-п’ятнадцять років тому 17-дюймові диски вважалися ознакою винятково спортивного авто. Сьогодні навіть сімейні кросовери часто отримують 20-21 дюйм уже в середніх комплектаціях. Відповідно, і саме колесо виходить великим - і за діаметром, і за шириною, і за вагою.

Великі колеса навіть спеціально не рекламуються, якось саме собою зрозуміло, що вони - обов’язкова річ для будь-якого сучасного авто. Мовляв, це потрібно для утримання на дорозі, ефективного старту і гальмування.

Вигляд ефектний? Безумовно. Практично? Не дуже. Великі колеса стали класичним прикладом того, як дизайн переміг здоровий глузд. Разом із спортивним виглядом машини власник отримує:

• Дорожчі шини (бо великі);
• Вищу витрату пального (важкі колеса важко розкручувати при кожному старті);
• Обмежений об’єм салону і багажника (великі колеса потребують великих колісних арок).

При тому незалежні дослідження і тестування - у тому числі і виробників шин - підтверджують, що для більшості моделей авто достатньо мати колеса з діаметром дисків 10 - 13 дюймів. Але інженерам тут доводиться дослухатись до думки дизайнерів, які кажуть: великі колеса - це красиво і сучасно.

Олег Василевський, директор акції "Авто року" і головний редактор UDRIVE Media, так оцінює моду на великі колеса:

"Великі колеса - найчистіший приклад як заробити на «wow-ефекті». Диски R20+ на масовому кросовері - це передусім картинка в Instagram і можливість дилера продати опцію з маржею 300%. Інженерного сенсу майже нуль: більші непідресорені маси, гірша плавність ходу, більша вразливість, дорожча заміна. Маркетинг у чистому вигляді".

2. Низькопрофільні шини

Ще один бік колісної моди - шини з низьким профілем (мала висота боковини шини при виді збоку).

Колись низький профіль був атрибутом спортивних машин, бо низька боковина менше деформується при бокових навантаженнях. Тобто коли машина повертає на швидкості, шина не підламується і водій отримує точніше кермування.

Наскільки це важливо для сімейного авто, питання до кінця не зрозуміле, адже більшість авто з такими шинами ніколи не побачать ні треку, ні справді спортивної їзди. Але крім кращої керованості у швидкісних поворотах водій отримує:

• гірший комфорт на поганій дорозі;
• більший ризик пошкодити диск або гуму в ямі;
• суттєво дорожчі шини;
• дорожчий шиномонтаж.

Особливо неоднозначно такі шини сприймаються в країнах із неідеальними дорогами, де низькопрофільна гума і великі диски перетворюють кожну яму на фінансову лотерею. Між тим такі колеса в наш час - чи не на половині моделей.

При тому автоексперт Олег Василевський вважає, що у таких шинах сенс є частіше, ніж може здаватись:

"Говорячи про низькопрофільні шини, я б посперечався щодо їхньої доцільності. Так, на звичайному сімейному седані 35-й профіль – це знущання над підвіскою і вашим хребтом. Але на спортивному авто низький профіль має суто інженерне виправдання: менший крен боковини, точніший відгук на рульове, краща керованість на межі зчеплення. Питання тільки в тому, навіщо це вам на міських вулицях?"

3. Задні дискові гальма

Дискові гальма ще півстоліття тому стали обов’язковими на передній осі автомобіля, але щодо задніх не все так просто. Але в автомобільному співтоваристві панує думка, ніби барабанні механізми - це щось архаїчне, небезпечне, і на нормальній машині їх бути не може.

Насправді для більшості звичайних автомобілів задні барабанні гальма цілком достатні. Адже під час уповільнення основне навантаження припадає саме на передню вісь, а задні механізми навантажені значно менше.

Проте більшість покупців охоче куплять машину з дисками "по колу" - адже таке рішення асоціюється з "преміумом" і говорить про "спортивність". У реальному житті різницю в ефективності більшість водіїв майже не помітить. А мінуси є:

• Вища ціна
• Дорожче обслуговування;
• Менший ресурс колодок;
• Чутливість до бруду та корозії.

Одне слово, сам факт наявності задніх дисків ще не робить автомобіль кращим або безпечнішим, але таке рішення стало повсюдним.

На думку автоексперта Олега Василевського, задні дискові гальма - найцікавіший пункт, коли йдеться про сумнівні опції. З раціональної точки зору барабани ззаду на бюджетному авто реально працюють не гірше, тому що задня вісь значно менше додає до гальмівної ефективності.

Але виробник продає диски як "преміум", накручуючи ціну комплектації. Тут є і економічне виправдання (простіше уніфікувати виробництво), і маркетингове: покупець бачить "диски по колу" і відчуває, що не доплатив за компроміс.

4. Панорамний дах

Панорамний дах теж став символом преміальності. На професійних фото все ідеально: сонце, гори, щасливі пасажири й відчуття майже кабріолета. Але в реальному житті користі від панорами значно менше, ніж здається.

Так, з одного боку це особлива атмосфера в салоні через більшу кількість світла і приємне відчуття простору. Але набір мінусів теж вагомий:

• Більша ціна;
• Більша вага і вищий центр мас;
• Гірша жорсткість кузова;
• Вразливість до випадкових пошкоджень і дорожчий ремонт;
• Сильніший нагрів салону влітку (більші витрати пального на роботу кондиціонера).

Фото: cписок устаткування, корисного і не дуже, в сучасних моделях займає кілька сторінок (freepik.com)

Автоексперт Олег Василевський щодо скляного даху має показовий досвід:

"Панорамний дах - мій особистий біль. Їздив на сотні машин з "панорамою", і щоразу одне й те саме: влітку парник, взимку холодно, шумоізоляція страждає, а через 5–7 років чекайте на потенційні проблеми з ущільнювачами. Це 100% wow-ефект і нічого більше.

Єдине інженерне рішення, де панорама виправдана – це електромобілі типу Tesla, де вона дещо компенсує втрату висоти салону до стелі через товсті батареї в підлозі".

5. "Намальовані" контрольні прилади

Здається, ще вчора цифрова панель приладів була рідкістю навіть для дорогих моделей. А тепер і бюджетні авто отримують величезні дисплеї, на яких електроніка малює шкали і стрілки - замість реальних, фізичних.

Так, це красиво і сучасно, але подумайте: чому конструктори скасовують реальні стрілки і шкали, щоб намалювати такі самі на екрані?

Якщо відставити осторонь розповіді про тренди і красоту, залишається двійко причин. По-перше, монітор з імітованими циферблатами у виробництві дешевше за набір фізичних приладів із шкалами та стрілками. Кожному з яких потрібна також вісь з підшипниками, привод, світловоди підсвічування тощо.

А другий реальний плюс стосується таки водія - це коли машина дозволяє замість приладів вивести на зручний екран перед кермом ще щось не менш корисне, наприклад, карту навігатора.

Мінуси, які отримує водій/власник, теж на місці:

• Електроніка все ще не так надійна, як фізичні прилади - у багатьох існуючих моделей система іноді "підвисає", або перезавантажується, або екран без пояснень геть чорніє;
• У випадку поламки екран не підлягає ремонту, причому доведеться замінювати відразу всю матрицю.

Сумна іронія в тому, що в багатьох випадках споживач вже не може обрати комплектацію між фізичними та намальованими приладами - LED- панелі впевнено наступають. На щастя, станом на сьогодні вибір ще є, принаймні, в сегменті недорогих моделей.

Зазначимо, що у схожій ситуації - з відмовою від механічних кнопок (управління кліматом та іншими налаштуваннями) на користь сенсорних, намальованих на екранах, автовиробники дали задню. Споживач зустрів таку новацію негативно і на новітніх авто конструктори вимушено повернулись до фізичних кнопок і поворотних енкодерів.

Між тим Олег Василевський, автожурналіст з великим досвідом тест-драйвів, бачить у намальованих приладах не тільки сумнівні якості:

"Цифрові прилади часто недооцінюють навіть досвідчні автомобілісти. Так, ще 10 років тому це була дійсно "фішка заради фішки". Але зараз цифрова панель має реальне інженерне і користувацьке виправдання: гнучкість відображення інформації, інтеграція з навігацією, адаптація під смаки водія, менше фізичних вузлів, які можуть зламатись.

Інша справа, що деякі виробники роблять інтерфейс настільки складним, що він відволікає та погано зчитується, але це вже питання реалізації, а не концепції. Проте, я б особисто доплатив, щоб мені повернули тримірні аналогові прибори в "колодязях" – зі справжніми стрілками та дорогою текстурою шкал..."

На завершення

"Більшість подібних опцій - це коктейль із трьох складових у різних пропорціях: інженерія, економіка виробника і чистий маркетинг. Завдання покупця - розібратися, яка складова переважає саме у вашому випадку використання. Платити за ефектність – це право кожного. Тільки робить це свідомо, а не тому що менеджер у салоні красиво розповів про "преміальне відчуття", - підкреслив автоексперт Олег Василевський.

Дійсно, створені за одними нормативами і на однакових модульних платформах моделі, навіть різних виробників, все частіше ведуть себе на дорозі схожим чином. І щоб якось виділити саме свою, конструктори вдаються до"родзинок" типу згаданих вище.

Про це можна було б сперечатись, але масовий споживач погодився на такі правила і охоче обирає машини не лише розумом.