Приховані мінуси японських авто, про які усі мовчать

Чому японці вважаються надійними

Колись давно японські промисловці дружно вирішили заробляти гроші на виробництві автомобілів. І за кілка років навчилися робити машини для ринків всього світу.

Марки Toyota, Honda, Nissan, Mazda,  Mitsubishi, Subaru та інші стали синонімами доступності, надійності і зручності. Але щоб поєднати такі ключові характеристики, деякими властивостями довелося поступитись.

Недостатньо добротні

У більшості випадків японські автомобілі розробляються з розрахунком на масове виробництво, що вимірюється мільйонами одиниць. Цей підхід дозволяє знизити ціну, але у порівняні з високоякісними німецькими авто "японці" здаються менш добротними.

 Більшість інших недоліків також пов’язані з орієнтацією на великі обсяги виробництва та стандартизоване проектування.

Тонке лакофарбове покриття

Одна з найчастіших скарг автовласників японських моделей -  слабке ЛФП. Багато японських авто мають тонкий шар фарби та лаку: середній показник товщини ЛКП у японських моделей становить приблизно 80-135 мікрон, тоді як у європейських авто він коливається в межах 100-165 мікрон.

Це стає проблемою, коли машина експлуатується без особливої акуратності: наприклад, кузов дряпається від сухої трави, гілок у лісі, або страждает при поліруванні абразивними засобами. Причому тонка фарба призводить до швидкої появи подряпин до металу і "наскрізних" сколів.

Фото: один з реальних мінусів багатьох "японців" - погана пристосованість до нерівних шляхів (freepik.com)

Слабка шумоізоляція

Навіть у моделях середнього класу японських брендів часто зустрічається мінімальна шумоізоляція. Це робить поїздки на високих швидкостях або по неякісному покриттю менш комфортними - чути шум шин, двигуна, зустрічного вітру тощо. У порівнянні з європейськими аналогами, різниця відчутна.

Складність в обслуговуванні гібридів та варіаторів

Японці активно просувають гібридні технології та коробки CVT (варіаторного типу). Однак у вітчизняних умовах це може стати проблемою:

• Варіатори чутливі до обслуговування та якості оливи, ігнорування регламенту призводить до дорогого ремонту;
• Неакуратне керування на розбитій дорозі призводить до прискореного зношення ременя та шківів варіатора, при тому що ремонт CVT дорогий;
• Гібридні системи вимагають спеціального сервісу та часто - заміни або ремонту дорогих акумуляторних модулів.

Мінімалізм у салоні

Хоча останнім часом ситуація покращилась, у багатьох моделей з Японії раніше спостерігався аскетичний дизайн салону: прості матеріали, мінімум "родзинок", відсутність преміального відчуття. Все зводилось до функціональності, а не до враження.

Занадто "ощадливі" двигуни

Багато японських двигунів налаштовані на економію пального, що позитивно для бюджету. Але це часто супроводжується:

• Відсутністю запасу потужності для динамічної їзди.
• Повільним розгоном, особливо у моделях з малим об'ємом двигуна.
• Турбодвигуни в японських авто (особливо старіші) не завжди мають ресурс, порівняний з атмосферними.

Запчастини

Для більшості японських брендів вартість запчастин перевищує середньоринкову - різниця у ціні порівняно з європейськими аналогами сягає третини.

Крім того, деякі японські виробники (на щастя, їх небагато) не мають власних заводів або великих складів запчастин у Європі. Через це окремі рідкісні деталі, особливо ті, що потрібні після аварій, доводиться замовляти безпосередньо з Японії, що затягує процес ремонту.

Найголовніше

Японські автомобілі - це безперечно надійна техніка, яка служить роками і десятиріччами. Проте ідеальних машин не існує, і недоліки у них об’єктивно є - тим більше, якщо йдеться про покупку вживаного екземпляра.  

Відтак, перед покупкою слід ретельно оцінити умови експлуатації та не сподіватися лише на бренд. А для тих, хто готовий миритися з деякими мінусами - "японець" все одно залишається хорошим вибором.