Перше пришестя електромобілів на споживчий ринок відбулося більше 120 років тому, вони були найкращими, але… не прижилися. І поступилися бензиновим машинам. Чи не повторять їхню долю теперішні електромобілі?
Про те, чому перші електромобілі були кращими за бензинові, але програли їм, і чи не повториться ця історія знову, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Це трохи схоже на історію з динозаврами. Здається, вони жили так давно, що нічого цікавого в ту епоху не могло бути. Але ж відомо, що еволюція та існування рептилій тривали найдовше за усіх відомі організми Землі.
Так само і на межі XIX - XX століть, виявляється, існували і успішно експлуатувались електричні автомобілі - які тоді були кращими за бензинові машини. Тодішні "електрички" випускались різними компаніями і мали купу переваг перед машинами з ДВЗ. Але згодом щось пішло не так.
Перші більш-менш придатні до використання електричні транспортні засоби з’явились практично одночасно з бензиновим авто Карла Бенца (1886 р). Во Франції перша "електричка" з’явилася у 1881-му році, у Великій Британії - в 1884-му, у Німеччині - 1888-му. Перший електромобіль у Сполучених Штатах був розроблений у 1890-1891 роках.
Тоді і почалось змагання за гаманець споживача, а насправді – за шлях, яким піде розвиток наймасовішого виду транспорту людства на найближчі півтора століття (тепер вже можна назвати саме такий період).
Цікаво поглянути на ту епоху з наших теперішніх позицій – в першої чверті ХХІ століття. Адже зараз ми теж переживаємо електромобільний бум і теж, чесно кажучи, спостерігаємо, що поширення електромобілів пробуксовує...
То чим перші електромобілі були кращими за перші бензинові авто?
Мінуси у перших електромобілів були ті самі, що і в теперішніх – понад 100 років по тому. Але в цілому список недоліків відрізняється:
Зверніть увагу, що у списку переваг ми не згадуємо обмежений пробіг. Пересічний бензиновий автомобіль о тій порі н міг мати принципово більший пробіг від заправки до заправки. Тому що баки були невеликі, апетит ДВЗ – чималий, а крім того, ті мотори треба було часто заправляти оливою і водою.
Машини з електроприводом аж до початку 1920-х років тримали свої позиції, продавалися населенню і використовувались як комерційний транспорт.
Вони позиціонувались як міський транспорт, як машини для жінок, працювали у комунальних службах, в таксі, в поштовій службі, в шахтах і на підприємствах.
У Сполучених Штатах на початок ХХ століття 40 відсотків автомобілів працювали на паровому двигуні, 38 відсотків — на електриці та лише 22 відсотки - на бензині.
Зрештою, саме електромобіль першим подолав бар’єр швидкості у 100 км/год, а ще батарейні авто встановлювали масу інших рекордів - зокрема, на дальність поїздок!
За тридцять-сорок років розвитку електромобілі "першої хвилі" досягли апогею своїх характеристик. І вперлись в ті самі дві проблеми, що стримують їхню генезу і зараз:
А двигуни внутрішнього згорання на середину 1920-х років стали остаточно товарним продуктом: достатньо надійними, достатньо довговічними і цілком доступними.
Сто років по тому у нас є шанс на власні очі побачити, як електрички використають свій другий шанс і зрештою обійдуть ДВЗ на крутому повороті історії. Або не обійдуть. Почекаємо.
Раніше в нашій публікації ми обговорювали, скільки реально служить електромобіль в українських умовах і як можна цей термін подовжити.
Крім того, минулого разу наші автоексперти розбирались з чотирма електромобілями, які назвали найкращими для України у 2025 році.
При підготовці статті були використані матеріали Autogeek, Autocar та rarehistoricalphotos.com.