Автомобіль як технічний продукт завжди був на вістрі технічного прогресу. Але від бувалих водіїв все частіше чуємо: "раніше машини були краще". Спробуємо чесно відповісти на питання: "які авто кращі - колишні чи сучасні?"
Про оборотну сторону прогресу в автомобільній індустрії і про те, чому моделі минулих поколінь мають переваги перед новинками, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Читайте також: Як не помилитись з типом кузова авто й не витратити гроші дарма: кілька важливих порад
Розглянемо цю незручну для автовиробників тему, і щоб відокремити ностальгію від реалій, розкладемо все по поличках.
Перш за все: коли ми говоримо про "старі" і "нові" машини, то маємо на увазі порівняння моделей 1990-х і 2010-2020-х. Тобто це два періоди, коли автомобілі мають приблизно однакові показники динаміки та практичності, але справді відрізняються деякими споживчими якостями.
Що б там не казали апологети секти "Раніше все було краще", автомобілі ХХІ століття більш складні і досконалі, ніж моделі 1990-х. Але споживач платить за це чималу ціну - і ми маємо на увазі не гривні і не євро з доларами.
Низький уклін інженерам всіх провідних автомобільних марок: в наш час їм вдається створювати конструкції, які відповідають суперечливим вимогам:
Теперішні машини справді споживають мало пального, справді мінімально отруюють повітря і навіть уміють запобігати аваріям.
В наш час автомобілі дійсно добре захищають своїх пасажирів у випадку ДТП. Достатньо пригадати концепцію Vision 2020 одного з європейських виробників, яким було обіцяно, що в авто цієї марки при ДТП не загине жодна людина.
Автоексперт Олег Василевський, директор акції "Авто року" і головний редактор UDRIVE Media, акцентує увагу саме на безпеці:
"Коли порівнюють машини минулих поколінь з сучасними, забувають про це: автомобіль 1990-х у фронтальному краш-тесті – це труна з подушкою безпеки. Сучасне бюджетне авто захищає пасажирів на принципово іншому рівні".
Автоексперт нагадує, що сучасні автомат гальмування, моніторинг сліпих зон, асистент утримання смуги - це не "засилля електроніки", це речі, які реально рятують людей. І цю складову не можна викидати з порівняння.
Але втілення цих чудесних можливостей не може не відбиватись на ціні автомобіля як готового продукту. І щоб він залишався доступним для масового споживача, виробники розпочали вживати заходи із зниження собівартості.
Двигун - менш довговічний. Всі основні деталі полегшені і зменшені, що спричиняє їхній прискорений знос. Часто зменшують не тільки розміри, а й кількість циліндрів, до трьох і навіть двох (даунсайзинг - downsizing, зменшення розміру). Укупі з турбонадувом це ще більше скорочує ресурс.
І на фоні скороченого до 180-250 тис. км ресурсу конструкція таких моторів не передбачає капітального ремонту - тобто за кілька років експлуатації двигун, бува, можна тільки викинути в брухт.
Зазначені заходи пояснюються не тільки економією металу, а й зменшенням так званих внутрішніх втрат у моторі (тертя, насосні втрати тощо) - це ще один спосіб покращити показники економічності та екологічності.
Одноразова трансмісія. Болюча для шанувальників міцної, добротної техніки тема - автоматичні трансмісії. В більшості випадків під словом "автомат" сьогодні розуміють не комфортну і "вічну" гідромеханіку, а варіатори CVT і "роботи" двох типів. У цих спрощених варіантів є плюси, але часто вони менш комфортні в роботі і швидко виходять з ладу.
Багато пластику. На нинішніх машинах пластик використовується і в конструкції кузова, і в двигуні та інших агрегатах. Так, він дешевший в умовах масового виробництва, але він менш довговічний і бува руйнується від часу. А крім того, його важче відновлювати після ДТП - деталі доводиться замінювати.
Груба ходова. У сучасних масових моделей спрощена підвіска коліс. Так звана свічкова схема MсPherson менш комфортна на нерівностях, ніж паралелограмна схема з кількома важелями, яку повсюди використовували раніше. MсPherson дешевший і зручніший для конвеєрного виробництва.
Засилля електроніки. Всьому своє місце, і коли електронні системи беруть на себе турботу про безпеку - це добре. Але коли замість тактильно зрозумілого "фізичного" перемикача водій змушений тицяти пальцем у "кнопку", намальовану на екрані - це вже на межі небезпеки. Та й ремонтувати старий добрий механічний вимикач на вживаній машині було дешевше, ніж замінювати цілий електронний модуль.
Нерозбірні вузли та модулі. Для здешевлення виробництва на моделях останніх поколінь використовується все більше модульних одиниць. Головні фари виконані разом з протуманками і поворотниками, LED-лампи разом з фарою, підшипники разом зі маточинами, хрестовини разом з карданами, шарніри підвіски разом із важелем...
Жорсткий інтер’єр. Ще не так давно м'яке, приємне на дотик оздоблення торпедо та дверей було нормою навіть у компактному класі. А сьогодні таке є не на кожній машині двома класами вище. Автозаводи потроху привчили споживача до заощадження на виробництві м'якої поверхні.
Читайте також: Модно, але марно: ТОП-5 дивних опцій в авто, за які не варто доплачувати
Автоексперт, автожурналіст Олег Василевський вбачає у поширеному вшануванні автомобілів 1980–1990-х банальну ідеалізацію:
"Слід враховувати не тільки відміни у конструкції тих машин, а й іншу культуру обслуговування тієї пори.
Наприклад, мотор Mercedes W124 дійсно доживав до 400 і більше тисяч кілометрів, але тому, що власники того часу обслуговували його ретельно, як годинник. Сьогоднішній власник міняє масло раз на 15 тис. км і дивується, чому турбований 1,2 "здох" так швидко.
Або трансмісії - так, у CVT і "роботів" є проблеми. Але "вічний гідромеханічний автомат" з 1990-х теж не був вічним: просто люди за ним стежили і його ремонтували. Сучасний DSG або Aisin при нормальному обслуговуванні їздить дуже довго. Проблема в тому, що виробники написали в мануалі "олива залита на весь термін служби" - і люди повірили.
І підвіска McPherson сама по собі - не компроміс бідняка. Цю схему використовують на Porsche 911 і BMW M3. При грамотному налаштуванні вона абсолютно адекватна. Що реально погіршилось, так це якість амортизаторів і сайлентблоків, ресурс яких виробник закладає рівно "на термін гарантії".
Як відзначають експерти ринку, лише невелика частина нинішніх споживачів розуміє, що в автосалонах їм пропонуються певною мірою спрощені машини.
Справа у тому, що конструкційні зміни відбувалися поступово, і нинішнє покоління автомобілістів сприймає особливості діючих модельних рядів як належне. А ті водії, які бажають їздити на добротних авто старої школи - і можуть собі їх дозволити - йдуть іншим шляхом.
За певного бажання в наші дні можна придбати так звану капсулу часу - автомобіль, скажімо, 20-літнього віку, але у стані нового, з мізерним пробігом.
Це машини, придбані колись в автосалоні і залишені в гаражі на довгі роки - чи то як спосіб вкласти гроші, чи через непередбачувані обставини у житті власника.
Якщо говорити про продукт шанованого німецького чи японського бренду, то така машина фактично є новою і може засмутити хіба що немодним дизайном.
В Україні працює кілька автомобільних маклерів, які вміють знаходити такі "капсули" і реалізовувати їх користувачам, які не бажають їздити на машинах нинішньої концепції.
Ціни на "нові старі" авто передбачувано чималі - хоча і не сказати, що космічні, адже йдеться здебільшого про масовий серійний продукт.
Але автоексперт Олег Василевський застерігає:
"Капсули часу" - це романтика з підступом. Купити 20-річний Mercedes із мізерним пробігом звучить привабливо. Але і в таких авто гума старіє, прокладки сохнуть, проводка тріщить. І все це незалежно від пробігу. "Гаражне зберігання" я б назвав окремою категорію проблем, а не панацеєю".
Борони вас Боже зробити висновок, що сучасні авто гірші за колишні. Факт у тому, що "ветерани" за деякими якостями справді мають плюси - але на тому все.
Кожен продукт гарний для свого часу, і автомобілі так само не можна розглядати окремо від їхнього періоду. А сучасні машини для нас хороші саме тим, що вони - сучасні. Тобто відповідають актуальним вимогам ринку і конкретних споживачів.
"Сучасні авто не "гірші": вони інші", – завершує розмову автоексперт Олег Василевський - Наші теперішні машини оптимізовані під конкретний термін використання і споживача, який не хоче лізти у мотор.
Якщо бажаєте їздити 20 років і ремонтувати самостійно, тоді ваш вибір не на користь нового. Старе програє однозначно, якщо хочете безпеку і мінімальний клопіт перші 7 років. А ностальгія - це поганий інструмент для технічного аналізу".
Раніше в нашій публікації ми говорили яке авто, нове чи вживане, на ділі краще для українського власника , а також про те, де безпечно та вигідно купувати вживане авто