Бензин і дизель дорожчають: чим ще можна заправити авто

Головне

Фото: абсолютна більшість авто у світі заправляється нафтовим паливом (unsplash.com)

Попри всі успіхи електроприводу, двигуни внутрішнього згоряння залишаються домінуючим типом силового агрегату для автомобілів. А бензин і дизель залишаються головним паливом для них і при тому назвати їх єдиними варіантами вже давно не можна.

LPG - скраплений нафтовий газ

Банально, але очевидно: максимально реальна альтернатива бензину - газ. В автомобілях використовують три основні його різновиди.

LPG, він же СНГ - суміш пропану та бутану, яка зберігається в балоні на борту машини у рідкому стані (так більше вміщується). Саме на цьому газі вже працюють 25 - 30 % легкових машин в Україні.

На бензиновий автомобіль встановлюють газобалонне обладнання, після чого він може працювати або на бензині, або на LPG. Переробки авто не складні, комплект ГБО коштує порядку 400 - 600 євро.

Але при тому багато які з сучасних моделей бензинових двигунів піддаються газифікаціїї настільки непросто, що власники воліють цього не робити.

За і проти. Назва "скраплений нафтовий газ" говорить сама за себе - і технологічно, і в плані ціни СНГ прив’язаний до нафтопереробки. З плюсів - він не тільки альтернативний, а й дешевий, загальносвітовий стандарт ціни LPG - 50 - 60 % від ціни бензину А-95. В Україні зараз співвідношення ще вигідніше.

CNG - стиснений природний газ

Це той самий метан, який ми маємо дома у трубах. Його транспортують і зберігають у балонах під дуже високим тиском, близько 200 атм (проти 5-15 атм у LPG). Масово використовувався на авто з великим щоденним пробігом, зокрема, в таксі.

Під CNG так само легко пристосувати бензиновий мотор, і так само він помітно дешевший за рідке нафтове пальне - за відсутності політичної складової він коштував в Україні навіть дешевше пропан-бутану LPG.

CNG цікавий тим, що може використовувати не тільки викопний природний газ. Той самий автомобільний двигун з ГБО під метан може працювати на біометані, отриманому з сільськогосподарських відходів.

За і проти. З реальних перешкод для повернення до масового використання стисненого метану - потреба в особливих заправках. Це так звані АГНКС - газонаповнювальні компресорні станції, мережа яких вже близько десяти років як відсутня.

Газ надходить на станцію з міського газопроводу, його очищають, осушують та стискають потужними компресорами до 200 - 250 атм. Друга причина відмови від CNG - вартість самого природного газу в наші дні.

Дрова та соснові шишки

Газогенераторна установка, змонтована на борту автомобіля, (наприклад, в багажнику), дійсно дозволяє машині "заправлятись" дровами та іншими подібними матеріалами.

Під час дефіциту нафтопродуктів у Другу світову війну такі системи активно використовувались в тилу по обидва боки лінії фронту. Як паливо використовували деревину, деревне вугілля, торф, соснові шишки.

Принцип дії газогенератора простий: деревина або інше тверде органічне паливо нагрівається при обмеженому доступі кисню. Утворюється горючий газ у складі водню, чадного газу і метану.

Цей газ після очищення і охолодження подається до звичайного поршневого двигуна, де й згорає. Тобто звичайний бензиновий двигун працює на газі, який автомобіль сам виробляє з деревини. Одного завантаження генератора вистачає приблизно на 100 км.

За і проти. Сучасний інжекторний двигун перевести на генераторний газ не так просто, як це було з карбюраторними моторами - хоча і цілком реально. Незручно, що установка громіздка і потребує регулярного перезавантаження дровами.

Етанол: бензин зі спиртом

Етанол, тобто етиловий спирт, в деяких країнах є основним видом палива для легкових авто. Якщо в Україні знайоме позначення E10 (10% етанолу в бензині), то у світі існує і E85, (до 85% спирту), і Е100 (самий лише спирт).

Щоправда, E85 та Е100 потребують дещо допрацьованої паливної системи та нових налаштувань двигуна. До речі, Україна також рухається в цей бік: з 1 липня 2026 року для більшості автомобільних бензинів у нас запроваджено обов'язковий вміст рідкого біопалива на рівні не менше 7% за об'ємом.

За і проти. Етанол може бути повноцінною заміною бензину, але двигун потребує відповідних налаштувань, а багато моделей авто - заміни певних деталей у паливній системі на стійкі до корозії. В цілому переробки не складніші ніж у випадку ГБО для газу LPG та CNG.

Фото: більшість відомих альтернативних палив не потребують радикальної переробки двигуна (unsplash.com)

Синтетичне паливо: бензин і дизель без нафти

Синтетичне паливо - це рідке паливо, хімічно подібне до бензину або дизеля, але отримане не шляхом традиційної переробки нафти. Існують різні технології:

• GTL (Gas-to-Liquids). Синтетичний бензин отримують з природного газу;
• BTL (Biomass-to-Liquids). Штучний бензин та дизель виробляють з органічних відходів та біомаси;
• CTL (Coal-to-Liquids). Отримання вуглеводнів із кам'яного чи бурого вугілля. Відпрацьований у промислових масштабах метод. Зокрема, він був популярним в одній з воюючих сторін в період Другої світової війни, під час дефіциту нафти.

За і проти. Спосіб цілком реальний, хоча потребує масштабних, вседержавного масштабу змін: будівництва спеціальних заводів, залучення сільського господарства, розвитку вугільної промисловості тощо.

Біодизель - з рослин та відходів

Слово "біопаливо" охоплює різні технології. Певно, найвідоміший варіант - біодизель, який виробляють із рослинних олій (наприклад, рапсової) та тваринних жирів. Його можуть додавати до звичайного дизельного пального. Але ще один біо-продукт, цікавий для сучасних дизелів - HVO, або гідрогенізована рослинна олія.

За хімічним складом це не зовсім біодизель, бо його властивості ближче до звичайного ДП. Виробляють HVO-паливо, зокрема, з відпрацьованої харчової олії та інших відходів.

Деякі автовиробники (наприклад, BMW та Toyota) офіційно допускають використання HVO100 (без жодного відсотка нафтового пального) у своїх дизельних автомобілях.

За і проти. Хіміки та інженери-мотористи підтверджують, що новітній біодизель HVO не гірше за характеристиками за класичне нафтове ДП. Але його використання має бути узгоджено з автовиробником. А по-друге, справді масовим це пальне навряд чи стане - де набрати стільки відпрацьованої харчової олії?

Бактерії замість НПЗ

Спокусливий план: змусити виробляти автомобільне пальне спеціальні мікроорганізми - генетично модифіковані ціанобактерії. У 2012 році Audi у співпраці з американською компанією Joule розпочала дослідне виробництво синтетичного етанолу та дизельного палива за допомогою мікроорганізмів.

Бактерії використовували сонячне світло, CO₂ та воду і безпосередньо виробляли паливні компоненти. На відміну від традиційного виробництва біопалива, не потрібно було вирощувати кукурудзу, ріпак чи іншу сільськогосподарську сировину.

Демонстраційна установка працювала в Нью-Мексико, у посушливому регіоні США, на спекотних територіях, непридатних для сільського господарства. Отримані продукти називали e-ethanol та e-diesel.

За і проти. Проект не вдалося реалізувати до кінця - підвело подвійне падіння цін на нафту (2014 р.) та... неслухняність бактерій. Біокультури виявилися нестабільними в умовах промислового виробництва і потребували великих витрат на обслуговування. Хоча в цілому ідея цікава.

Водень: два варіанти

Водень дозволяє побудувати автомобіль за двома принципово різними схемами.

Паливний елемент FCEV. Водень реагує з киснем у паливному елементі, виробляючи електроенергію, якою живиться електромотор. Фактично це електромобіль, в якого електрика виробляється безпосередньо на борту.

Схема, що називається, робоча, вона реалізована у серійних Toyota Mirai та Hyundai Nexo. Моделі малотиражні, але реальні, їх купують там, де існує хоча б невелика мережа водневих АЗС. Також випускаються комерційні авто на паливних елементах.

Водневий ДВЗ. Тут водень безпосередньо спалюється в циліндрах - так само як бензин. Схема більш рідкісна, але серійна машина теж є (точніше, була). BMW Hydrogen 7, створена на базі BMW 760Li, працює і на бензині, і на водні.

За і проти. Обидва варіанти технічно можливі, але масовим автомобільним паливом водень поки не став. По-перше, тому що, для водню потрібні спеціальні автомобілі, а по-друге, потрібні дорогі системи зберігання газу та окрема мережа заправок.

Фото: виробляти біопальне на заводі цілком реально, але потрібна підтримка держави (unsplash.com)

То що замінить бензин і дизель?

Одномоментно і повністю бензин і дизель замінити нічим. Навіть близьке до ідеалу пропан-бутанове ГБО (під газ LPG) є сенс інсталювати не в кожний бензиновий мотор. І тим більше не в кожний дизель.

Але для тих машин, де це можливо, альтернативи пропану на теперішній час і близько немає. Нагадаємо: у кінці вересня 2026 р. в Україні ціна газу LPG становить:

• 48-49% від ціни бензину А-95
• 44% від ціни дизпалива.

В Європі вигода від їзди на скрапленому пропан-бутані ще помітніша:

• LPG від ціни бензину: 35 % - 48 %
• LPG від ціни дизеля: 32 % - 46 %

З решти варіантів для України, певно, більш-менш реальні етанол власного виробництва, синтетичні бензин з дизелем та біопалива. Адже для їх виробництва є сировинна база, а діючий автомобільний парк не потребуватиме великих технічних змін.

Чи не час прощатись з ДВЗ?

Попри все, Сергій Куюн, аналітик паливного ринку і директор консалтингової групи "А-95", радить не піддаватись паніці - нинішні проблеми з пальним не означають кінець ери моторів на нафтовому паливі.

"Не думаю, що високі ціни - це назавжди або надовго. Ми вже бачимо, що світова економіка не може співіснувати з такими цінами на енергоносії. Як і будь-яка криза, ця теж мине".

Більш-менш оптимістичний прогноз експерта і щодо цін на українських АЗС.
"Після того, як дефіциту не стане, ціни обовязково впадуть. Я навіть маю надію, що впадуть нижче за ті ціни, які ми бачили на початку війни в Ірані.

Адже тоді вже відчувався профіцит нафти в світі і ціни потихеньку йшли до 60 доларів за барель. Такі країни як ОАЕ вже вийшли з ОПЕК і відкрито заявили про наміри збільшувати видобуток. Впевнений, цим це не обмежиться".

Насамкінець

Автомобіль уже давно навчився їздити не лише на бензині та дизелі. Інженери та науковці-хіміки приготували цілий перелік на заміну традиційним рідким нафтовим паливам.

Питання тільки у тому, яке з альтернативних палив будуть виробляти у достатній кількості, за прийнятною ціною і з необхідною інфраструктурою. Звісно, якщо буде вирішено відправити традиційні нафтопродукти у відставку.

Щодо конкретно теперішньої ситуації на українському (і не тільки) паливному ринку, пораду дати важко. Зрозуміло одне: не слід панікувати, не слід швидко міняти машину на меншу або пересідати на велосипед. Картина явно перебуває в динаміці і висновки робити зарано.

Запропонуємо натомість перевірити двигун на предмет коректності роботи і споживання палива, змінити стиль керування на більш ощадливий і можливо скоротити кількість поїздок.

…Між тим, ледь не щороку українські медіа знімають сюжети про чергового аматора з глибинки, який прилаштовує саморобний газогенератор на власну машину і катається у буквальному сенсі на дровах. Будемо сподіватись, такі випадки і надалі залишатимуться екзотикою.