Як боротись зі швидкими авто у місті: штрафи, камери і суворі ліміти

Фото: і найсучасніші системи безпеки не захистять водія, якщо він їхав з надмірною швидкістю (magnific.com)

Швидкість у місті: верхня і нижня межа

Цього року в Києві вперше за багато років (з 2019 р.) не ввели на літо дозвіл рухатись великими проспектами зі швидкістю 80 км/год. Але трагічних випадків у столиці в такий спосіб не позбулися.

Масштабні ДТП, викликані саме перевищенням швидкості, трапляються одне за одним. Причому в абсолютних цифрах швидкість у винуватців не якась там позамежна. Але справа в іншому: в умовах міста для великого лиха не обов’язково класти стрілку на край шкали.

Ви ніколи не думали, чому разом з підвищенням рівня безпеки автомобілів законодавці системно знижують ліміт швидкості у населених пунктах?
Після переходу більшості країн світу з 60 км/год на 50 км/год у 1960-1990 рр., в Європі і світі все гучніше говорять про наступний перехід - до міського ліміту в 30 км/год.

Звідки взялося обмеження в 50 км/год

Обмеження швидкості у населених пунктах почали запроваджувати через кілька чинників, які не завжди очевидні середньостатистичному водієві:

• Велика концентрація транспортних засобів на одиницю території;
• Велика кількість перетинів доріг на одному рівні. Це місця концентрації ДТП;
• Велика кількість незахищених учасників дорожнього руху - пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів.

І в першу чергу турбота про останню категорію громадян визначає ліміти швидкості в містах та інші вимоги ПДР в наш час.

Висновки сучасних дослідників такі, що кожне збільшення швидкості зіткнення на 1 км/год підвищує шанси загибелі пішохода приблизно на 11%. Якщо говорити детальніше, то ризик летального кінця становить:

• 5% - при 30 км/год;
• 10% - при 37 км/ч;
• 50% - при 60 км/ч;
• 90% - при 80 км/ч.

Тобто при невеликих для українських умов 60 км/год в ДТП з пішоходом виживає тільки кожен другий - а решта отримує важкі травми.

Ще сумніші ці показники для велосипедистів та водіїв мопедів, які не носять шоломів, але сидять високо над дорогою і мають більшу за пішохода швидкість.

Цікаво, що початково, коли законодавці тільки почали обмежувати швидкість у населених пунктах, її ліміти встановлювалися не на основі біомеханіки травм людини, а на основі тогочасних уявлень про прийнятну швидкість у забудованій місцевості.

Спиралися на статистику аварійності, технічні можливості автомобілів типу гальмівного шляху, оглядовості, конструкції передньої частини кузова тощо.

В’язниця, лікарня, доля: ціна кількох хвилин

Певно, варто нагадати, чому і для водія сучасного авто, добре захищеного металом кузова і електронними системами, швидкість становить небезпеку.

• Чим швидше їде машина, тим більша ймовірність ДТП. Адже її важче помітити на дорозі іншим учасникам руху, і її водій сам з більшою ймовірністю може щось прогавити - часу помітити небезпеку менше;
• Машину на швидкості водієві складніше контролювати, якщо станеться загрозлива ситуація. Важче зупинитись, важче ухилитись від удару, менше часу на прийняття рішення;
• Наслідки зіткнення, яке сталося на великій швидкості, завжди важче. Визначити їх настільки точно, як з пішоходами (див. вище), не можна, але закони фізики говорять самі за себе.

Варто нагадати, що і для автомобіліста цілком міська швидкість 50-60 км/год може бути смертельно небезпечною.

Наприклад, якщо авто вилетить на зустрічну смугу, де з такою ж швидкістю рухатиметься інший транспорт. Швидкості при таких зіткненнях додаються, тому наслідки бувають дуже сумними, навіть для машин з багатьма зірками краш-тестов EuroNCAP.

Ще небезпечніша аварія - з боковим зіткненням, в ній за 65 км/год в авто виживає лише 15 % водіїв та пасажирів.

Нарешті, факт, про який часто забувають, коли говорять про обережність за кермом - юридична відповідальність водія.

За що можуть посадити водія

Згідно української практики, водій часто несе всю відповідальність навіть тоді, коли крім нього є й інші винуватці ДТП. Причому якщо для пішоходів передбачена адміністративна відповідальність (попередження або штраф), то для водія - кримінальна.

Тобто у важких аваріях може йтися про в’язницю, навіть якщо ніхто не загинув. Звісно, водій може захищати свої інтереси в суді, але це означає витрати часу, грошей і нервів. Набагато простіше тримати помірну швидкість і не потрапити в аварію.

Наш експерт адвокат Євген Буліменко підтверджує:

"Згідно українського законодавства, автомобіль є засобом підвищеної небезпеки. І в статті 1187 Цивільного кодексу України є норма про те, що власник такого засобу має відповідати за заподіяну ним шкоду.

Тому не поодинокі випадки, коли пішохід потрапляє під машину через власне порушення ПДР, а відповідає за наслідки все одно водій.

Але водій може оскаржувати свою провину в судовому порядку, і більше того, пішохода можна притягнути до відповідальності за заподіяну автомобілю та іншим особам шкоду.

Пішохід чи, наприклад, водій так званого легкого персонального електротранспорту може бути визнаним особою, чиї неправомірні дії (порушення ПДР) призвели до аварії з важкими наслідками.

Ст.1166 Цивільного кодексу України говорить, що шкода від таких аварій відшкодовується у повному обсязі саме особою, яка її завдала - тобто і пішоходом, і водієм електросамоката тощо.

Але в реальності вийти на такий результат не завжди просто, тому для водія набагато краще усіма засобами уникати самої аварії".

Влада реагує на швидкість: буде 50 км/год чи менше?

Після резонансної аварії з загибеллю чотирьох пішоходів за межами проїзної частини влада природнім чином не могла не відреагувати. Особисто прем'єр-міністр і керівництво МВС, а ще правоохоронний комітет Верховної Ради анонсували зміни у законодавстві.

Зокрема, заявлені жорсткіші санкції за перевищення швидкості, удосконалення системи фіксації порушень. Окремо обіцяно особливі покарання водіям, які систематично перевищують швидкість. Звісно, зайвими для безпеки руху ці дії не будуть.

Тим більше що за даними Європейської комісії (Eurostat) і ВООЗ ООН, стан аварійності в Україні суттєво гірший за країни ЄС. Зокрема, смертність на дорогах у нас приблизно в 2 рази вища за середню по ЄС (довоєнні дані).

Одна з головних причин цього за висновками багатьох дослідників - вища фактична швидкість потоку транспорту.

Фото: чим вище середня швидкість потоку у місті, тим частіше в ньому трапляються важкі аварії (unsplash.com)

"Нештрафована надбавка" +20 км/год: чи не скасують?

Якщо говорити про середньостатистичних українських водіїв, які хронічно ПДР не порушують, але звикли їздити більш-менш вільно, то їх у світлі обіцяних жорсткіших санкцій цікавить: чи не скасують нештрафовану надбавку до ліміту швидкості у вигляді 20 км/год?

Представники влади нічого конкретно про це не згадували, хоча, певно, сенс у цьому був би. Адже наукового обгрунтування саме для +20 км/год практично немає.

Зазвичай такі пороги, раніше відомі і в інших країнах, запроваджують через:

• похибку старих радарів;
• похибку спідометрів;
• необхідність уникати масових оскаржень штрафів;
• адміністративну зручність контролю.

У більшості країн Європи існує лише невеликий технічний допуск (кілька км/год), а не фактичний "дозвіл" їхати на 20 км/год швидше.

Такі "нештрафовані +20 км/год" - це переважно політичне, якщо хочете - популістське рішення, а не те, що рекомендує транспортна наука. Дослідження показують протилежне: зменшення порогу спрацьовування камер дає помітний позитивний ефект на безпеку.

Контроль швидкості працює не тому, що карає окремих "гонщиків", а тому, що знижує середню швидкість транспортного потоку. Навіть невеликі зміни середньої швидкості дають відчутне зниження аварійності.

А якщо "зазор" у 20 км/год більшість водіїв сприймають як фактичний підвищений ліміт, середня швидкість потоку зміщується вгору.

Камери фотофіксації: буде більше?

Схоже, буде. Принаймні, саме так можна зрозуміти обіцяні напередодні прем'єр-міністром Юлією Свириденко удосконалення системи фіксації порушень. І це може бути ефективним засобом знизити кількість важких аварій.

Адже давно відомий експертам з урбаністики факт: автоматичний контроль швидкості знижує кількість ДТП приблизно на 15-20%, а в окремих міських умовах ще більше. При тому що водії реагують не на знак обмеження швидкості сам по собі, а на реальну ймовірність покарання.