"Запорожець" сам по собі був цікавою машиною, між тим існувала його більш досконала версія "Ялта". І тоді, і тепер про неї відомо не дуже багато. З’ясовуємо, що це була за модель і чому вона особливо цінувалася серед водіїв.
Про те, що вважалося особливим комфортом в епоху "горбатого" "Запорожця", читайте в матеріалі РБК-Україна.
Перша серійна модель Запорізького автозаводу "Запорожець" ЗАЗ-965 мала кілька варіантів виконання. Серед яких були й ті, що призначалися для експорту, зокрема до країн Західної Європи.
Такі машини позначалися ЗАЗ-965Э та 965АЭ (де "Э" - експортний), вони проходили більш ретельну перевірку якості та мали покращене оздоблення й деяке додаткове обладнання.
Скажемо, що наступне покоління запорізьких машин - ЗАЗ-966/968 теж мали експортну модифікацію, але сьогодні ми про них не говоримо.
Для експортних моделей, які мали приносити валюту в казну країни, передбачалися особливі елементи:
- Похилий декоративний молдинг (хромований метал) на боковинах.
- Дзеркало заднього виду на лівому передньому крилі. Це було унікальне дзеркало, не характерне для інших радянських авто того часу.
- Хромований шильдик "965А" на задніх крилах. Літера "А" вказувала на рестайлінгову версію, яка з’явилася у виробництві з листопада 1962 року.
- Передня декоративна накладка, яка могла бути хромованою або пофарбованою. Використовувалася до 1965 року.
- Особливе біле кермо з широкими спицями та хромованим кільцем сигналу замість кнопки в маточині.
- Радіоприймач (не у всіх авто). Якщо його не було, то спеціальна ніша під торпедо виконувала роль бардачка.
- Попільничка - дуже рідкісний елемент.
- Спеціальний крій тканини оббивки сидінь.
- Підлокітники біля заднього сидіння на внутрішніх боковинах кузова.
- Кронштейни для фіксації спинки заднього сидіння у верхньому положенні (не на всіх авто).
- Стеля, обтягнута шкірозамінником замість тканини.
- М’який шумоізоляційний матеріал на щиті кузова між багажником і салоном.
Хоча модифікації з літерою "Э" продавалися і на внутрішньому ринку СРСР, назву "Ялта" вживали лише за кордоном. Як "Ялту" нашого "Запорожця" добре знали саме іноземні покупці, особливо у Фінляндії та Бельгії. Чому машині змінили ім’я?
Слово "Запорожець" було складним для вимови іноземцями, тому для західних ринків автомобілю дали інше ім’я - "Ялта". Яке, проте, в різних країнах Європи писалося по-своєму:
- Yalta - у Бельгії
- Jalta - у Фінляндії, Нідерландах, Данії та Швеції
- ZAZ – так називали "Запорожці" в Італії
- Eliette - в деяких інших країнах Європи.
Автомобілі першого покоління, які дійсно експортувалися за кордон і могли носити ім’я "Ялта", мали кілька характерних ознак:
- Хромована емблема з написом "Jalta", розташована на кришці моторного відсіку праворуч від номерного знака.
- Обов’язкове маркування "965Э" або "965АЄ" як на заводській табличці, так і у вибитому номері кузова.
- Помаранчеві лінзи передніх поворотників - спеціально для бельгійського ринку (в той час як для інших країн використовувалися білі плафони).
Це може здаватись дивним, але наші "Запорожці" за європейськими поняттями були багатими машинами навіть у базовій комплектації. На відміну від конкурентів-одноклассників вони мали чимало атрибутів від машин більш “дорослих” сегментів.
Наприклад, у "Запорожців" був рідкісний для тодішніх суперкомпактів повноцінний 4-циліндровий автомобільний двигун - а не пристосований мотоциклетний, як у більшості однокласників ЗАЗа.
Споживачів та експертів вражала незалежна підвіска всіх коліс на пружинах і торсіонах, базовий опалювач салона (автономний!), поворотні кватирки у дверях, вікна з склопідйомниками, електричні склоочисники, протисонячні козирки тощо. На цьому фоні молдинг з попільничкою були сущими дрібницями.
Раніше в нашій публікації ми розповідали автомобілістам, з якими моделями "Запорожець" конкурував на європейських ринках і кого він перемагав у порівняльних тестах.
Також у наших публікаціях нещодавно ми застерігали споживачів від п’яти грубих помилок, які роблять автомобілісти при виборі типу кузова.
При підготовці статті були використані матеріали музеїв "Фаетон", "Колеса Історії" та зібрання Межигір’я.