"Я його не бачив": головна причина ДТП, яку треба знати водіям

1. Мертві зони та особливості авто

Кожне авто має ділянки, які не охоплюються дзеркалами, а товсті передні стійки даха можуть буквально сховати собою пішохода чи мотоцикліста під час повороту.

Навіть сучасні камери не скасовують фізику: під час перестроювання об’єкт може опинитися в мертвій зоні саме в момент вашого маневру. І тим більше коли є тільки дзеркала, які дають "розірвану" картинку.

Типові випадки:

• Лівий поворот на перехресті, де пішохід зникає за лівою стійкою даха;
• Зміна смуги руху, коли мотоцикл чи скутер їде впритул до заднього крила вашого авто;

Що робити: 

• Пересуньте погляд. Обов’язково робіть мікрорух корпусом чи головою, щоб змінити точку зору і розкрити для себе сектор простору за стійкою. 
• Перевіряйте плечем. Робіть короткий поворот голови перед перестроюванням, щоб знов-таки розкрити сектор огляду, цього разу - задній.
• Налаштуйте правильно дзеркала. Мінімізуйте дублювання поля зору між трьома дзеркалами, за рахунок цього збільшіть охоплення бокових зон. 
• Тримайте невисокий темп маневру. Висока швидкість і різкі рухи скорочують час на перевірку сумнівних секторів.

Фото: більшість аварій трапляються через "людський фактор", хоча і не завжди водій порушує свідомо (unsplash.com)

2. Відволікання та втома: увага не безмежна

Телефон, навігація, розмова в салоні, навіть "просто думки"-усе це відбирає ресурси уваги. Мозок фільтрує інформацію і може не зафіксувати об’єкт, на який ви дивилися. Це явище називають "подивився, але не побачив" (look-but-fail-to-see).

Інтенсивна робота водія в режимі багатозадачності знижує чутливість до змін, втома уповільнює мікрорухи очей і реакцію, звичний маршрут породжує формат роботи психіки "автопілот".

Типові випадки:

• Зупинка на перехресті перед знаком "Стоп"- водій дивиться праворуч, бачить велосипедиста, але не фіксує його і не враховує у розрахунку маневру;
• Рух у заторі. Водій дивиться в дзеркало, бачить у ньому мотоцикліста, що їде між рядами, але ігнорує цей відносно компактний при вигляді спереду об’єкт.

Що робити:

• Правило однієї задачі. Під час маневру - жодних інших дій, поглядів на екрани, органи керування, реплік пасажирам тощо; 
• Вербалізуйте ризик. У складних місцях розв’язок корисно нагадувати собі про небезпеку, наприклад: "Тут часто ховаються велосипедисти", "Тут часто з’являються машини";
• Темп і глибина погляду. Під час маневру скануйте кожен потенційно небезпечний сектор в режимі "далеко-ближче-близько" кожні 2-3 секунди.
• Перепочинок. У довгих поїздках робіть короткі зупинки, щоб перемкнути увагу. Випийте води, чаю, подихайте свіжим повітрям за межами салону. 

3. Непередбачувані маневри та помилки оцінки

Інші учасники дорожнього руху не завжди діють логічно: різке перестроювання, поворот без сигналу, вихід на дорогу між припаркованими авто, неправдоподібно швидке наближення мотоциклів.

Науковці називають це когнітивна упередженість: малі об’єкти здаються повільнішими і менш небезпечними. А ще спрацьовує ефект раптовості - мозок не встигає оновити "карту" сцени, коли якісь об’єкт (машина, мотоцикл) з’являється швидко.

Типові випадки:

• При лівому повороті водій авто не помітив мотоцикла, що їха назустріч прямо - "Він був далеко!";
• Hа багатосмуговій вулиці залишився непоміченим пішохід, який рухався між авто - "Його тут не має бути, де він узявся?";

Що робити: 

• Подвійна перевірка швидкості. Якщо транспортний засіб, що наближається, суто теоретично може становити вам загрозу, затримайтесь з маневром, щоб двічі-тричі оцінити швидкість його наближення;
• Сигнал – завчасно. Щоб самому не стати для когось несподіванкою, покажіть свій намір щодо маневру завчасно;. 
• Очікуйте найгіршого. Коли рухаєтесь вздовж ряду припаркованих машин, завжди очікуйте раптового виходу людини – яку фізично ви не зможете побачити завчасно. 
• Залишайте коридор безпеки. Не їдьте паралельно автомобілю у сусідньому ряду впритул до нього і в мертвій зоні його дзеркал. Дайте простір для помилки іншого водія.

Найголовніше

 "Я його не бачив" - це не випадковість, а сукупність факторів, при тому цілком передбачуваних: мертві зони, обмеження зору, когнітивні пастки, поведінка інших водіїв. Не говорячи вже про погоду, темноту, вади дорожньої інфраструктури.

Водій, який знає ці механізми і діє на випередження, перетворює кожну секунду ризику при складних маневрах на додаткову секунду контролю. Зрештою, вміння дивитись і бачити легко може стати навичкою, яку нескладно набути просто під час поїздок.