Топ-5 найкрутіших моделей Київського мотозаводу, які увійшли в історію

Які моделі випускав Київський мотозавод

Сказати чесно, чогось особливого з технічної точки зору КМЗ не випускав. Це були міцні добротні машини, яким додавали особливого шарму рідкісні на сьогодні двигуні об'ємом 0,75 і 0,65 л.

Оппозитні, з циліндрами, які розташовані горизонтально і працюють назустріч один одному, вони відрізняються гарною тягою з низів і характерним звуком роботи.

Протягом другої половини ХХ століття КМЗ випустив чимало цікавих моделей, у тому числі:

• малотиражні військові МВ кількох поколінь;
• цивільні версії з приводом на колесо коляски (формула 3х2);
• ексклюзивні моделі - ескортні мотоцикли для урядових кортежів;
• гоночні для змагань у кільцевих перегонах і для мотокросу.

Але добре ім’я і широке коло фанатів заробили в першу чергу масові серійні моделі.

Київський мотозавод (КМЗ) створив низку популярних мотоциклів "Дніпро", які стали символом епохи. Найбільш знаковими в історії вважають моделі М-72, К-750, К-650, МТ-9 та МТ-10-36 - вони визначили розвиток важких утилітарних мотоциклів.

І це вони стали культовими серед колекціонерів та фанатів ретро-техніки. Ось наш топ-5 найцікавіших моделей КМЗ "Дніпро".

Фото: мотоцикл важкого класу М-72 (архівне фото)

1. М-72 (1951-1960 рр.)

Перший важкий мотоцикл, який випускався на КМЗ після перенесення виробництва з м. Горького. Як і всі інші масові машини з Києва, мав боковий причеп. Конструктивно був копією німецького BMW R71, але адаптований для радянських умов.

Вдалий байк, головною перевагою якого стала технологічність: його розробили саме з оглядом на масове виробництво. Більший період випуску (до 1955 р.) не надходив до вільного продажу, використовувався як службовий транспорт і у військових цілях.

Фото: мотоцикл К-750 виробництва київського заводу КМЗ (з відкритих джерел)

2. К-750 (1958-1968 рр.)

Той самий "касік", про якого мріють гурмани з клану "дніпроводів". Перший мотоцикл важкого класу, який масово потрапив до рук пересічних громадян. Відмінності від попередника хоч і є, але не сказати щоб принципові.

В народі цю модель шанували за простоту, безвідмовність і невибагливість. А двигун "касіка" - опозитник об’ємом 746 см³ та потужністю 26 к.с. - на десятиліття вперед став взірцем споживацьких якостей.

Крім вільного продажу, теж використовувався у цивільних і у військових структурах. В наш час – одна з найбільш жаданих моделей серед колекціонерів.

Фото: мотоцикл "Дніпро-1" МТ-8 так і не запустили у серійне виробництво (Костянтин Широкун, РБК-Україна)

3. К-650 МТ-8 "Дніпро" (1968-1971 рр.)

Перша модель, яка отримала власну назву "Дніпро", але головне, що вона першою отримала разом з тим і новий верхньоклапанний двигун.

Мотор об’ємом 650 см³ спочатку розвивав потужність 27 л. с. (при 5000-5200 об/мин.) і видавав обертовий момент 4,7 кгс·м. (Але на наступних моделях його довели до 32 к.с. і навіть до 36 к.с.) К-650 відрізнявся від попередників сучаснішим дизайном та покращеною ергономікою.

4. МТ-9 (1971-1974 рр.)

Модель з покращеним двигуом 650 см³, який тепер розвивав 32 к.с. (при 5000-5200 об/хв), мав покращену підвіску та гальмівну систему з стоянковим гальмом. У трансмісії з’явилася задня передача і напівавтомат вмикання/вимикання зчеплення.

Крім того, на цій моделі київський мотозавод почав уперше застосовувати покажчик поворотів. МТ-9 "Дніпро" став популярним серед цивільних користувачів, особливо у сільській місцевості. Він же став засновником нової лінійки моделей - більш пізніх МТ-10, МТ-10-36, МТ-11 та інших.

Фото: мотоцикл МТ-12 поєднував сучасну екіпажну частину і трансмісію 3х2 з архаічним, але надійним двигуном (архівне фото)

5. МТ-12 (1978-1986)

Модель, про яку раніше пересічні споживачі не могли навіть мріяти (бо не всі про неї знали) - військовий мотоцикл МВ-750 назвали МТ-12, почали фарбувати у цивільні кольори і продавати усім бажаючим.

Його унікальність у двох ведучих колесах - додатковий привод на колесо коляски підвищував прохідність на бездоріжжі. Бонусом до трансмісії 3х2 йшов олдскульний 750-кубовий мотор. Старомодний нижньоклапанний агрегат був слабкіший за "конячками" (26 к.с. проти 32 – 36 к.с. тодішнього 650-кубового), але краще тягнув "на низах" і був незрівнянно надійніший.

Найголовніше

Ці моделі не лише визначили розвиток радянського мотобудування, а й стали частиною культурної спадщини України. Сьогодні вони цінуються серед колекціонерів і є бажаними на будь-якому фестивалі чи зльоті прихильників ретро-руху.