Презентуючи нові моделі, автовиробники часто пишаються тим, що новинка побудована на певній модульній платформі. Звучить так, немов це якась перевага для водія - а що це означає насправді?
Про те, які переваги несе споживачеві модульна конструкція сімейного автомобіля, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Ідея створювати різні автомобілі з однаковою технічною базою була реалізована в США після Другої світової війни. Тоді з’явилося багато брендів, які випускали майже ідентичні моделі - відрізнялися вони логотипами на решітці радіатора та кількома деталями оздоблення: Chrysler, Plymouth, Dodge, Oldsmobile, Pontiac, Chevrolet...
Більше того, завдяки рамній конструкції тодішніх машин виробники могли легко змінювати зовнішній вигляд авто, не чіпаючи технічну частину. Всі агрегати кріпилися до міцної рами, а зверху просто "одягався" кузов. Навіть змінити довжину машини було просто - пересунув задній міст, і ось уже перед тобою не народний Ford, а преміальний Lincoln.
З переходом до несучих кузовів інженерам стало складніше, але саме тоді виникло поняття платформи - спільної технічної основи для різних моделей. Тепер замість рами - силовий каркас кузова, до якого кріпляться всі основні вузли. Така платформа не існує окремо від кузова, але на кресленнях її можна уявити як базу, на яку "одягаються" різні кузови - іноді зовсім не схожі між собою.
Ось яскравий приклад з недалекого минулого - деякі з цих авто ще можна зустріти навіть в Україні:
Що це за перелік автомобілів? Фактично це одна машина, адже всі вони базуються на одній платформі J-body, створеній General Motors у 1980 році.
Це дозволило компанії випускати авто різних класів і для різних ринків, не витрачаючи ресурси на нову технічну розробку. Від простого Opel до розкішного Cadillac - різниця лише в зовнішньому вигляді.
Цей підхід швидко перейняли інші світові виробники. Сьогодні майже всі автомобілі створюються за платформним принципом. Більше того, навіть конкуренти об’єднуються для спільного використання платформ: Peugeot, Citroën та Opel, Renault, Nissan та Samsung, Mazda і Ford – далеко не всі приклади таких альянсів.
Один із сучасних прикладів - платформа B0 від Renault. На її основі створено безліч моделей, популярних і в Україні: Renault Logan, Renault Duster, Sandero, Sandero Stepway, Dacia Dokker, Dacia Lodgy. Серед них - седани, хетчбеки, універсали, кросовери, мінівени, фургони.
Можливість вдосконалення, модернізації та "одягання" платформи в кузови різних типів і класів закладається конструкторами ще на етапі проектування шасі.
Наприклад, нова платформа MEB від концерну Volkswagen Group, яка цього року замінила майже легендарну MQB, дозволяє створювати на її основі навіть електромобілі - причому з приводом на будь-яку вісь.
А що з цього нам, водіям, користувачам і власникам? Якщо чесно - майже нічого. Платформний підхід вигідний виробникам - він дозволяє економити на розробці і на подальшому запуску новинок у серію.
Але це не означає, що "платформені" машини стали дешевшими для нас, споживачів - їхню ціну визначає ринок, а не спосіб виробництва. Проте, варіантів у покупця немає, бо зазначений підхід стає все більш глобальним - і добре, що хоч значущих недоліків він нам не несе.
Раніше в нашій публікації ми обговорювали, що робити, якщо відмовили гальма на дорозі і по пунктах розбирались з інструкціями від автоекспертів.
Також в окремій статті ми розповідали, як зробити світло фар яскравішим, спираючись на лайфхаки від бувалих водіїв.
При підготовці статті були використані матеріали L`Automobile, Autocar та Motor1.