Колеса воєнного часу: ТОП-6 подій, що змінили звички українських водіїв

Головне

Фото: вторинний авторинок становить понад 90 % продажів машин в країні (gettyimage.com)

Автомобільна Україна: п’ятирічка війни та … розвитку?

Вид наших автодоріг помітно змінився за роки війни. В одних регіонах на вулицях - виключно броневики та камуфльовані пікапи, в інших - здебільшого свіжі кросвери та електромобілі, все менше "Ланосів" та іномарок формату початку століття.

Можливо, років через двадцять-тридцять аналітики напишуть дослідження про український автомобільний феномен.

Про воюючу країну, яка вичистила зі шротів Європи всі пікапи і позашляховики - для фронту. І яка не припинила при тому імпорт суперкарів - для тилу. І яка, зупинивши п'ять своїх автозаводів, вперто імпортувала розбиті машини з-за семи морей. І яка попри все забезпечила своїм громадянам "колеса", цілком адекватні ситуації і у потрібній кількості.

Але сьогодні ми розберемось у поточній ситуації станом на п’ятий рік війни і можливо підкажемо автомобілістам, на чому буде краще їздити. Пропонуємо шість знакових подій, які характеризують наше автомобільне життя і вплинуть на його подальший хід.

1. Вживані авто перемогли.

Суттєво продажі не впали і не зросли - протягом останніх п’яти років українські автомобілісти купують приблизно одну й ту саму кількість машин усіх категорій.

Але вторинний ринок остаточно став домінуючим. Маючи гроші на нові машини, українські споживачі впевнено купують вживані – але більш високого класу і більш поважних брендів.

Сьогодні продажі вживаних автомобілів в 12 - 13 разів перевищують продажі нових - і таке співвідношення залишається більш-менш стабільним протягом усіх воєнних років. Відтак саме вторинний ринок визначає загальну динаміку автомобільного життя.

В абсолютних цифрах картина така (на прикладі 2025 р.): 81 - 83 тисячі нових легковиків проти 1,1 млн. уживаних (щойно імпортовані та внутрішні перепродажі). І такий баланс мало відрізняється від попередніх років, причому змін на користь нових машин не спостерігається.

На фоні того, що колись в Україні частка нових машин у річних продажах становила не 7%, а 30 - 35%, можна сказати: вживані впевнено перемогли!

Причому справа не тільки в добробуті населення: навіть в умовах війни люди обирають більш статусні вживані авто замість нових бюджетних іномарок (зазначимо, аж ніяк не китайських!) за ті самі гроші.

І гроші, до речі, у населення на гідні автомобілі є - певно, даються взнаки гарні зарплати військових та в оборонці. Достатньо подивитись, наскільки посвіжішав автопарк саме за останні кілька років.

Середній вік машини, імпортованої для вторинного ринку - 9-10 років, що дуже непогано навіть за європейськими мірками.

2. Електромобілі: сплеск, падіння і… міцні позиції

Протягом останньої п’ятирічки в країні неухильно зростав попит на електромобілі. Аж поки у 2025 році кожна третя куплена імпортована машина, нова чи вживана, виявилася "електричкою" - понад 107 тисяч. Плюс ще 35,8 тисяч - внутрішні перепродажі.

Так, головним чинником була ціна (пільги по миту і акцизу), але паралельно стало зрозуміло, що українському споживачеві не чужі новації. І в цьому покупців батарейних машин не злякали ані блекаути, ані подорожчання світла.

З січня 2026-го пільги на ввезення електромобілів були скасовані, імпортні "електрички" подорожчали майже на третину - і продажі електромобілів всіх категорій впали до 7% ринку. Але споживач зрозумів і підтвердив, що електромобіль не екзотика, а цілком корисний транспорт - хоча і з певними нюансами.

Автоексперт Євген Муджирі, засновник проекту Autogeek, відзначає додаткові зміни останніх років:

"Сегмент електромобілів сьогодні руйнує старі стереотипи перепродажу. Ще кілька років тому "електрички" втрачали в ціні значно швидше за бензинові аналоги.

Сьогодні ситуація кардинально змінилася, і гідні електрокари упевнено утримують залишкову вартість завдяки технологічній зрілості - сучасному хімічному складу батарей, імунітету до швидкої зарядки і прозорості моніторингу залишкового ресурсу батареї (SoH - State of Health)".

3. Кросовери остаточно … не утвердилися

Саме останніми роками український споживач показав свою свідомість і стійкість до потужного маркетингових тиску.

Кросовери - моделі модного класу SUV, які атакують в усіх популярних сегментах ринку по всьому світу, в Україні так і не здолали більш практичних універсалів і хетчбеків. При тому серед нових проданих машин ці псевдо-позашляховики переважають (80 - 87 %), але чималою мірою тому, що вибір інших типів обмежений.

А от серед вживаних автівок - тобто там, де покупець більші вільний у виборі, до першої десятки моделей не потрапив жоден SUV. Весь топ-лист б/в моделей складається з хетчбеків, універсалів, компакт-венів та седанів.

Фото: навіть при обмеженому бюжеті українські водії обирають авто вищого класу, хай і вживане (magnific.com)

4. Розкіш у законі здає позиції

Насправді тривожний сигнал: в країні кратно впали реєстрації автомобілів найвищого luxury-класу, причому і відносно довоєнного рівня, і відносно перших воєнних років.

Ми говоримо про моделі, які підпадають під обкладання "податком на розкіш" (25 тисяч грн на рік) згідно спеціального переліку Мінекономіки України.

Зокрема, йдеться про Bentley, Rolls-Royce, Aston Martin, Lamborghini, Maserati, McLaren та інші елітні бренди. Потрапляють в цей перелік і окремі моделі більш "народних" марок, якщо вони не вписуються ціною в ліміт 375 мінімальних зарплат (у 2026 році це 3 242 625 грн.) - Porsche, Mercedes-Benz, Audi тощо.

Сумарно у минулому році машин цієї групи придбали тільки 504 штуки, при тому що роком раніше - 1593, а в 2024-му - аж 2329 екземпляри. Тобто тенденція стійка: виходить, багаті люди не поспішають реєструвати люксові машини у своїй країні?

5. ГБО не відступає

Коли у 2024 р. автомобільні палива почали обкладати новими акцизами, аналітики ринку висловлювали побоювання, що тема ГБО для автомобілів в Україні просто помре. Не померла, хоча отримала потужного удару:

• акциз на бензин збільшили на 29 євро;
• акциз на скраплений автогаз LPG підняли відразу на 96 євро;
• акциз на LPG додатково збільшили ще раз - на 25 євро, вже у 2025 р.

Експерт паливного ринку Сергій Куюн, зазначає, що таке рішення - це скасування давньої акцизної пільги на так звані альтернативні моторні палива (Податковий кодекс України зразку 1.01.2011 року). Коли її прибрали 2024-го року, ставку акцизу зробили пропорційною калорійності газу відносно бензину.

Так чи інакше, певний час ціна газу була, м’яко кажучи, не дуже вигідною для автомобілістів газифікованих машин.

Але потроху різниця вартості бензин-автогаз згладилася, і в наші дні ціна LPG становить 52 - 55 % від ціни бензину А-95. Тобто це в межах нормального для всього світу співвідношення в діапазоні 50 - 60 %.

6. Варіант Б: "битки" залишаються з нами

Після початку бойових дій закрився канал постачання машин через чорноморські порти. І здавалося б, на цьому мала б завершитись ще одна українська автомобільна історія - з покупкою і реанімацією битих машин з американських страхових аукціонів. Але ж ні.

Постачальники таких лотів налагодили логістику через балтійські порти Німеччини, Польщі та Литви. Подальша мандрівка європейськими автобанами додала до ціни розбитої машини ще 500 - 2000 доларів, але сенс все одно є.

Щоправда, на цю саме суму звузився "коридор помилки" - коли через неправильно оцінену ступінь пошкоджень відреставрований "биток" наближається за ціною до цілої машини цієї ж моделі, яку можна придбати в Україні.

Автоексперт Роман Матвеєв, керівник проекту Motor Gas, конкретизує:
"Найвигідніше тепер купувати з Америки автомобілі середнього та високого цінового діапазону. Оскільки ціна кузовного ремонту в США досить висока, то "в тотал" (коли вартість ремонту перевищує залишкову вартість автомобіля) списують автомобілі з цілком ремонтопридатними пошкодженнями".

Одне слово, попри додаткові ризики сегмент пошкоджених у ДТП американських машин залишився невід'ємною частиною українського авторинку.

На завершення

Так, деякі явища на авторинку за останні кілька років можна вважати доленосними. Але чи всі вони спричинені саме війною - питання відкрите. Принаймні, гнучкість ринку і здатність споживача до адаптації допомогли знівелювати негативний вплив війни на найважливіші процеси.