Якості, за якими продюсери відбирають прототипи на роль кіноавтомобілів, зазвичай далекі від їхніх реальних характеристик. Проте магія кіно змушує нас закохуватись навіть у непоказні машини. А якими були в житті чотириколісні герої фільмів та серіалів?
Про те, що насправді являли собою машини з культових стрічок, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Жодних сумнівів, у британського суперагента має бути британський автомобіль. Причому кіношники обрали машину справді гідну свого часу (тоді у Королівстві такі могли собі дозволити).
Двигун у 282 к. с. розганяв задньопривідне купе до 233 км/год, трансмісія могла бути автоматичною. В салоні у DB5 були натуральні ворсові килими, повне шкіряне оздоблення і електросклопідіймачі. В базову комплектацію входили два паливні баки, хромовані спицьовані колеса і корпус з магнієвого сплаву (технологія Superleggera).
Спортивна машина у цій трилогії грає роль машини часу - і цим можна пишатись. Тим більше що в реальному житті цьому купе не було чим особливо похвалитись - хіба що малим тиражем (порядку 9000 штук) і облицюванням з "нержавійки".
Низька якість і така собі динаміка (10,5 с до сотні) не сприяли популярності, і чверть тиражу моделі вдалося розпродати тільки після виходу у світ першого фільму трилогії "Назад у майбутнє".
Натомість вже у ХХІ столітті новоробні екземпляри DeLorean DMC-12 продавалися за неймовірні 90 000 доларів.
Важко було знайти для цього фільму машину більш вдалу, ніж футуристичний Citroen DS.
Невловимий злочинець-інтелектуал вчиняє витончені зухвалі злочини, які ніяк не може розкрити поліція - на чому він ще має їздити, як не на цьому геніальному витворі дизайнерського та інженерного мистецтва? Тим більше якщо додати йому крила для польотів.
І в реальному житті DS був успішним продуктом - попри технічну складність і викликані цим споживацькі проблеми. Одне слово, 20 років конвеєрного життя і 1,45 млн випущених екземплярів говорять самі за себе.
Саме таким в уяві покоління 1980-х мав бути бойовий кінь відставного поліцейського і героя війни - вільного від формальностей борця з злочинцями.
У серіалі "Лицар доріг" знімався Pontiac Firebird третього покоління у потужній комплектації Trans Am. У реальному житті суперпопулярним цей Firebird не був, але своє коло шанувальників він мав - і не тільки завдяки серіалу.
Зокрема, одна з його родзинок - динамічний дизайн обтічного кузова, на відміну від брутальних шафопоібних силуетів інших маслкарів тієї пори. Щоправда, для кіно стандартну машину дещо допрацювали, у тому числі і в плані стилю.
Дивна специфіка ролі і дивний за стайлінгом і суттю автомобіль. З одного боку - професійні мисливці за привидами (!), а з іншого - універсал на базі розкішного седана.
У світі без привидів (принаймні, явних) універсали на базі "Кадилаків" дрібним тиражем виготовляло кузовне ательє Miller-Meteor. Варіантів такого кузова було декілька: з високим та низьким дахом, з вікнами по колу та з "глухим" задком.
Крім комфортабельного пасажирського варіанту ця модель призначалася на роль "Швидкої допомоги" та катафалка.
Взагалі-то це машина з фільму жахів, але в очах поціновувачів це не робить її менш цікавою. Тим більше що у фільмі вона була практично головним героєм.
Відтак, "Фурія" мала певний інтелект, могла любити і ненавидіти (здебільшого друге), самостійно рухатись і заразом знищувати усіх, хто косо подивився на її власника. Вражаюча риса Христини - здібність самовідновлюватись після будь-яких аварій, тобто кузовний ремонт їй не потрібен.
У реальному житті Христина була дводверним хардтопом Plymouth Belvedere у комплектації Fury. І за американськими мірками це був майже ексклюзив - було випущено менше 5500 одиниць.
Певно, це головний (після людей) персонаж "Форсажу" - машина настільки нестримана, що персонажі-люди боялись її навіть заводити.
Типовий для того часу маслкар Dodge Charger представлений у фільмі з пакетом спортивних опцій R/T. Хоча вся стокова краса цього екземпляра губиться на фоні механічного компресора, який височить над вирізом у капоті.
Згідно з фабулою фільму цей приводний надув піднімав потужність Charger’а до 900 к. с. Підкажемо, що заводська версія при 7,2-літровому V8 видає 400 к. с. і набирає першу сотню за 7,5 секунди. Максималка становила вражаючі для цього майже некерованого боліда 224 км/год.
Зробити з масового сімейного седана трасовий болід - це був на рідкість сміливий крок, і навіть харизма гарячого таксиста тут не особливо допомагала. Проте, авторам п’яти комедійних бойовиків про марсельського таксиста це вдалося.
У реальному житті Peugeot 406 все ж таки не стільки швидкий, скільки комфортабельний - хоча 8,1 секунди до першої сотні (топова версія з V6 2,9 л при 207 л. с.) для такої баржі непоганий результат.
Одне слово, з "Таксі" вийшов непоганий рекламний фільм для французької компанії. Хоча 406-а модель цього не потребувала, бо і без того мала гарну репутацію завдяки своїй надійності і комфорту.
На перший погляд, аж ніяк не видатне псевдоспортивне купе з образливим прізвиськом поні-кар, Ford Mustang несподівано набрав собі цілу армію прихильників. Так що аж самому К. Шелбі довелося робити його всерйоз прокачану версію - Shelby GT500.
Тож і у реальному житті цей кіношний автомобіль був достатньо динамічним, адже мав під капотом 7,0-літровий V8 Ford Police Interceptor. Проте, це були унікальні машини, які випускалися у Shelby малою серією.
Зрозуміло, що системи закису азоту, яка є у машини в фільмі, (+ 125 к. с.), на реальних авто не було, але вони, даруйте, і без того були доволі жвавими.
В популярному серіалі одну з головних ролей грає класичне (в усіх сенсах) американське авто - повнорозмірний седан Chevrolet Impala. Причому слід наголосити, що саме ця модель була найбільш багатою у всій гамі бренда Chevrolet.
Борців з темними силами возить "Імпала" четертого покоління, і за словами одного з її користувачів в машині встановлено 5,4-літровий 8-циліндровий двигун потужністю 275 кінських сил. Це був середній за потужністю агрегат, бо найбільшим у лінійці був 7,4-літровий V8.
Impala цього покоління (1967-1970 рр.) була однією з наймасовіших моделей США - на рік продавалося понад мільйон машин. Чотиридверний седан був найменш поширеним з п’яти типів кузова цієї моделі.
Також у наших публікаціях нещодавно йшлося про те, яким чином самостійно провести діагностику двигуна свого авто.
Нещодавно ми ділилися інформацією про те, коли слід реєструвати ГБО на автомобілі.
При підготовці статті були використані матеріали компаній-виробників.