Український феномен: як помиляються власники, купуючи вживане авто
Фото: в Україні купують в 10 - 12 разів більше вживаних авто, аніж нових (magnific.com)
Ми не бачимо нічого дивного у тому, щоб купувати вживану машину, знаючи, що з першого дня доведеться витрачатись на її ремонти. Чи все правильно роблять українські споживачі, купуючи те, чого з радістю позбулися колеги-водії по той бік західного кордону?
Про те, чи завжди правильний вибір роблять українські споживачі при купівлі машини з Європи, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Головне
- Аж 75 % машин, привезених в країну - вживані
- Українські автомобілісти обирають авто з пробігом не тільки через ціну
- Чому європейці позбуваються того, що служить в Україні ще десятки років?
- Що відбувається з машиною після 300 тисяч кілометрів
- Середній вік машини, імпортованої для вторинного ринку - 9-10 років
Фото: непоганий бізнес - імпорт вживаних авто з Європи, Америки, а тепер вже і з Азії (magnific.com)
Український феномен: країна вживаних авто
Щороку український автопарк поповнюється порядку 300 000 машин, з яких три чверті - вживані, привезені з-за кордону.
Якщо врахувати і внутрішні перепродажі - тобто ті автівки, які вже давно зареєстровані в країні і ходять по руках співгромадян, то вийде, що щороку нових машин ми купуємо вдесятеро-дванадцятеро менше, ніж вживаних.
Але цікаво зрозуміти феномен саме вживаного імпорту:
- привезені з Європи машини з пробігом аж ніяк не дешеві;
- дуже часто за ці гроші можна придбати нову машину в автосалоні, хоча і нижче класом;
- завезені приватними підприємцями машини часто-густо мають змотані показання одометра, більшість покупців це розуміють - і все одно купують.
Між тим, не правильно думати, що вподобання українських автомобілістів щодо вживаної техніки - щось особливе.
Автоексперт Олег Василевський, директор акції "Авто року" і головний редактор UDRIVE Media, акцентує:
"В Європі теж не всі їздять виключно новими авто. Значна частина європейців спокійно купує вживані машини, тому що ринок б/в там величезний і добре організований.
Різниця в тому, що там є прозора сервісна книга, перевірений пробіг і юридична відповідальність продавця. Тобто питання не в тому, що "їм - нові, нам - вживані". Питання - в якості та прозорості угоди. Тим більше, що європейський вибір набагато ширший.
На українському вторинному ринку ви бачите те, що вже сюди офіційно завезли дилери. Коли в Європі представлений набагато ширший спектр: марки, яких у нас майже немає, моделі у рідкісних комплектаціях, кольори, двигуни, специфічне обладнання", - додає експерт.
Що везуть з Європи
Середній вік машини, імпортованої для вторинного ринку - 9-10 років, що дуже непогано навіть за європейськими мірками. Це і не дивно, адже приблизно в такому віці середньостатистичний європеєць міняє авто на нове.
Вибивається з цього вікового ряду приблизно 10 % машин, які надходять з аукціонів від лізингових компаній - це здебільшого 4 - 5-річні екземпляри. Переважно це машини з корпоративних парків, але трапляються лізингові екземпляри і з приватних гаражів.
Про окрему, рідкісну і при тому жадану багатьма покупцями категорію молодих "старичків" розповідає автоексперт Олег Василевський. Йдеться про такий цікавий феномен на ринку - машини, куплені колись новими і майже не використані.
"Є авто, які або довго стояли в гаражі, або їздили дуже мало", - розповідає Олег Василевський. "Одометр реальний, стан - як новий, вік - поважний. При правильному підході до відновлення таких машин це один із найцікавіших варіантів на ринку".
Проте, з інженерної точки зору важливіше те, що незалежно від віку, більшість списаних з Європи авто мають реальний пробіг не менше 300 - 350 тис. км. (Так, на одометрі здебільшого красується магічна цифра порядку 180 - 220 тис. км, але такі правила гри на українській "вторинці").
Автоексперт Олег Василевський, директор акції "Авто року", розповідає про ситуацію з загальноєвропейської точки зору:
"Ми - не Африка. Є принципова різниця між тим, що везуть, наприклад, на "чорний континент", і тим, що їде в Україну. До нас потрапляють здебільшого машини від першого-другого власника, з відомою сервісною історією, з нормальною комплектацією.
Це не автомобільний брухт - це машини, які просто досягли певного порогу витрат на ринку, де робоча сила дорога. У нас вона дешевша. Саме тому те, що "не рентабельно" ремонтувати в Мюнхені, цілком доцільно відновити в Чернігові чи Львові. "
Фото: у більшості імпортованих вживаних машин - невеликий залишок ресурсу (unsplash.com)
Що відбувається з авто після 300 тис. км
Саме на четвертій сотні тисяч кілометрів типовий автомобіль європейського користувача починає просити серйозного втручання автомеханіків, адже:
- наближається ремонт трансмісії: зчеплення, коробка-автомат, шарніри приводів;
- гарантовано треба ремонтувати ходову частину - гальмівні колісні механізми, амортизатори, шарніри підвіски, маточини тощо;
- у надувних двигунів (а це всі дизелі і велика частина бензинових) потребує заміни чи ремонту турбіна;
- у багатьох марок вичерпується ресурс двигуна. При тому що не в кожному випадку конструкторами передбачено капітальний ремонт мотора - тобто його потрібно буде замінити або перебирати у "кулібіних".
Це перелік тільки масштабних робіт. А будуть також дрібні, але не менш критичні негаразди типу окислення контактів в електриці, протічок антифризу, примхи пічки та кондиціонера… А у машин дешевших марок - і перші ознаки корозії на найдорожчій частини авто - кузові.
Одне слово, не дивно, що саме при пробігу 300 - 400 тис. км (залежно від марки авто і моделі мотора) пересічний німець чи, скажімо, француз, починає свою машину продавати. Чого тільки і чекають тисячі українських перекупників.
Проте, говорити саме про три-чотири сотні тисяч кілометрів пробігу слід з обережністю, застерігає автоексперт Олег Василевський:
"Ресурс нових машин вже не той. Межа серйозних втручань на 300-400 тис. км все більше зменшується у сучасних авто. Зменшення розмірів моторів, "одноразові" трансмісії, модульні вузли без можливості ремонту - через це машина 2019-2022 року може вичерпати свій ресурс суттєво раніше, ніж старші BMW E39 чи Passat B5, які "за замовчуванням" були розраховані на довге життя".
А нам подобається
Чому ж українські автомобілісти охоче купують списані європейцями машини? Причини відомі, і наводимо їх, як на нас, у порядку важливості:
- Це змога отримати добротний сучасний продукт з високими споживацькими якостями
- Вживане авто дешевше за нове
- Можливість за відносно невелику ціну отримати машину класом вище, аніж нову в салоні
- Авторемонт в Україні дешевше, ніж в розвинених країнах
Зауважимо, що в багатьох випадках споживач суворо помиляється на пунктах 3 і 4: що називається, потрапляє на гроші. По-перше, авто високого класу у вживаному вигляді тому і дешеве, що його дуже дорого утримувати і тим більше ремонтувати.
А по-друге, те, що український ремонт дешевше за європейський, ще не означає, що він таки доступний власнику.
Проте, на щастя, в більшості випадків автомобіліст - клієнт інтернет-майданчика з продажу авто чи авторинка в одному з західноукраїнських міст - залишається покупкою задоволений.
Тому що як не крути, європейці продають нам машини з тим чи іншим залишком ресурсу. Якого вистачає на певний, при дбайливому ставленні чималий, час.
Поширену думку, що, мовляв, якщо вже брати б/в - то краще з Європи, ніж українське, підтримує і наш автоексперт Олег Василевський.
"Змотані одометри - це правда ринку. Але при всіх мінусах "євробляхи" у неї є ключова перевага перед вживаним авто з України: вона майже напевно не їздила нашими дорогами і не обслуговувалась невідомо де і невідомо як."
А ще подяка інженерам світового автопрому, які поки не навчились виробляти машини, в яких всі агрегати і системи зношуються синхронно і виходять з ладу в один день. А коли "дорогі" поламки у старому авто трапляються по черзі, то наша людина знаходить змогу їх так само почергово усувати.
То чи правильно ми обираємо б/в авто?
З точки зору споживача, ситуація цілком позитивна: громадянин з фіксованою сумою в кишені має вибір між бюджетним авто в автосалоні і вживаним високого класу на автобазарі. І обирає те, що хоче, і залишається задоволеним. Звісно, якщо при тому не натрапляє на повний брухт, замаскований вмілими ділками.
Гірше з точки зору нашої країни та її економіки. Тому що всі вершки з вживаної машини, яку обрав її громадянин, вже зняла інша держава. ПДВ з автовиробника, податки при продажу в салоні, зарплати робітників автозаводу та дилерського центра…
Залишається радіти, що ремонтувати і обслуговувати свій секонд-хенд український автовласник буде у рідному місті, і з цього таки матимуть зиск місцеві бюджети.
"Але є одне велике "якщо", - завершує розмову автоексперт Олег Василевський. "Все вищесказане справедливо лише тоді, коли ви можете фізично перевірити автомобіль перед покупкою.
Купувати авто з Польщі чи Литви за фотографіями і словами продавця - це класичний кіт у мішку. Без незалежної діагностики, перевірки VIN, без виїзду на місце особисто або довіреної людини вся економія може перетворитись на авантюру."
Раніше в нашій публікації ми розбирались, як вибрати надійний вживаний автомобіль і ділились конкретними порадами з цього приводу
